Дієприкметник виступає в ролі присудка в реченні а. укрита садками ховалась у старому липовому лісі. б. мов спинився дніпро, передосінніми берегами. в. душа моя у кригу не закута, мов березнева гілка в заметіль. г. простяглася пухка чорна рілля, наповнена спокоєм і надією.
Підмет: (хто? що?) душа,
Присудок: (яка? (або синонім: що зроблена?) не закута.