Дієприкметниками є всі слова рядка:
а) дрібненький,здрібнілий,подрібнений;
б) упорядкований, виконувана, в’ялий;
в) пом’якшений, м’який, зм’якшений;
г) працьовитий, працюючий, опрацьований.
д) зніяковілий,змужнілий,існуючий.
2. НЕ потребує редагування словосполучення:
а) стоячі пасажири;
б) конкуруючі фірми;
в) подорожуючі студенти;
г) початкуючі художники;
д) плакучі верби.
3. Дієприслівниками є всі слова рядка:
а) залишивши, залишаючи, залишені;
б) читаючі, прочитавши, дочитуючи;
в) тремтячи, тремтячі, затремтівши;
г) засинаючи, заснувши, заснулий;
д) вишиваючи, вишитий, вишивши.
4. Знайдіть одне речення в якому немає дієприслівника:
а) Не знаючи броду, не лізь у воду.
б) Подорожуючи, не пускай коня галопом.
в) Залізо випробовують куючи.
г) Під лежачий камінь вода не тече
д) Не спечеш калачі, сидячи на печі.
5. Знайдіть одне речення в якому немає прислівника:
а) І ось тихо розгортаються кущі.
б) Десь бриніла притишена пісня.
в) Було нам добре, і було нам зле.
г) Обабіч шляху зеленіє озимина.
д) Часом блимне вогонь і зникне.
6. Помилку в утворенні форми ступенів порівняння прислівника
допущено в рядку:
а) Часто - частіше;
б) Тихо-тихіше;
в) Близько - близькіше;
г) Дорого-дорожче;
д) Яскраво-яскравіше.
7. Правильно утворено форми ступеня порівняння прислівника:
а) багато- більше- найбагато;
б) тяжко-тяжіше- найтяжіше;
в) товсто- товще- найтовсше;
г) струнко- стрункіше- найстрункішіше;
д) глибоко- глибше- найглибше.
8. Літеру И треба писати на місці всіх пропусків у варіанті:
а) по-ведмеж…, удвіч.., навтік…
б) навскок.., настільк.., зарад…
в) докуп.., навкруг.., наспод…
г) нахильці.., інкол.., анітрох…
д) зовн.., мовчк.., по-китайськ..
9. З’ясуйте, яке слово є сполучником у реченні:
У тім то й лихо, що не все ми знаємо про нашу долю
а) то;
б) й;
в) що;
г) про.
10. Сполучник з’єднує частини складного речення:
а) Робота гарна, та день малий.
б) Без роботи ані хліба, ані хати.
в) Уночі панують сови та сичі.
г) Будь слугою власної совісті й господарем волі.
11. Виділене слово є сполучником і його треба писати разом у реченні:
а) Що/б не сталося, ми не розлучимось.
б) Узимку холодно, за/те комарі не кусають.
в) Думаю про/те, що й перше думав.
г) Зійти, то зійшло, та як/би з ниви не зійшло.
12. З’ясуйте, якою частиною мови є кожне з виділених слів (цифра в
дужках позначає наступне слово) і занесіть відповіді до таблички,
позначаючи хрестиком правильну відповідь, наприклад, 1х в ; 2 х а; …)
Якщо (1) свою землю ти любитимеш, жар душі (2) віддавши їй (3) сповна,
якщо в праці (4) щирим серцем грітимеш, то тебе пригріє і вона.
а) прикметник;
б) займенник;
в) дієприкметник (форма
дієслова);
г) дієприслівник (форма
дієслова);
д) прислівник.
Скільки про дружбу вже написано сторінок, знято стрічок та й просто сказано, але завжди знайдеться щось іще, що можна сказати, написати, чи зробити в ім’я дружби. Ще здавна дружбу прославляють, і, що цікаво: не тільки між людьми, а й дружбу людей з тваринами. Особливо серед тварин виділяють собак, скільки вже було таких прикладів, особливо під час війни. Собаки проявляли мужність і рятували своїх хазяїв від, здавалося б, неминучої гибелі.
Тож без дружби нікуди. Я дуже ціную своїх друзів. По-перше, за їх відданість. Я в них абсолютно впевнений. Впевнений, що вони мені не зрадять, що вони відверті зі мною.
По-друге, за те, що вони завжди зі мною. Від них можна чекати до у скрутну хвилину, навіть якщо не звертаєшся по неї. Існує між нами якийсь невидимий зв’язок, що вони знають, коли потрібно прийти на до Але окрім скрутних ситуацій, друзі поряд у веселощах та розвагах. Майже у всіх найяскравіших подіях мого життя друзі беруть участь. Недарма існує приказка: «Друг — це той, хто буде першим з тобою пити та радіти у часи веселощів і першим простягне руку до у скрутну хвилину».
У справжніх друзів серця злиті в єдине ціле, а кожен день наповнений радістю спілкування з другом. Наостанок хочу сказати, що ціную в друзях їх підтримку, вірність, повагу, розуміння, до Бажаю кожному мати справжніх друзів.
ответ:Кожна людина є цінною та неповторною. Усі ми різні, але прагнення стати гідною людиною має стати нашою спільною рисою. Недарма кожен з батьків намагається зробити усе можливе, щоб їхня дитина виросла гідною людиною. Але як це – бути гідним? Що таке гідність?
Протягом життя ми всі робимо вчинки та приймаємо рішення. Деякі з них є правильними, деякі призводять до помилок. Таким чином ми вчимося та розвиваємося. Є також певні орієнтири, на яки ми маємо рівнятися – морально-етичні принципи, затверджені суспільством.
Гідність – це вміння тримати себе та свої думки чистими, що допомагає вчинити правильно, навіть якщо для цього доведеться боротися з особистими емоціями та переступати через свої слабкості. Гідність – це внутрішнє відчуття благородства та відчуття власної відповідальності за своє життя та життя близьких. Гідна людина має чисті думки, адже саме від цього залежать її вчинки. Чесніть, благородство, порядність, співчуття до навколишніх та доброзичливість допомагають людині стати гідною.
Наше життя є складним. В ньому зустрічається усе: радість і горе, нагороди та випробування. Ми стикаємося з підлістю, зрадою, ненавистю та болем. Це також невід’ємні частини нашого життя, але тільки від нас залежить: чи гідно ми витримаємо ці складні життєві іспити та вийдемо з труднощів переможцем, зберігши людяність,чи зламаємося та втратимо єдине, що нам по суті належить – свою гідність.
Сьогодні, коли в сучасному світі досить важко знайти правильний шлях, адже моральні цінності та еталони правильної поведінки у суспільстві докорінно зламані, а людське життя не важить нічого, сьогодні, як ніколи, гостро постає проблема пошуку та відродження насамперед у самому собі цих вічних рис, що врешті решт і роблять людину гідною тобто справжньою Людиною.