Дієприслівник є в реченні А Степ, оповитий тишею, дихав пахощами росяних трав.
Б А земля лежить медова, а поля пожаті мріють, на городах достигають гарбузи зеленоребрі. В Запарувала рілля, тьмяно заблищали на сонці одвернуті лемешами скиби землі.
Г Жайворонок, співаючи, ніби висить на невидимій нитці.

Кажуть, що обличчя — дзеркало душі людини. І це справді так. Я переконуюсь у цьому, коли дивлюся на свого товариша. Його привітне відкрите обличчя завжди випромінює якусь доброзичливість. На вигляд він звичайний хлопець. Обличчя довгасте, худорляве, засмагле на сонці. Високий лоб, зверху до якого легенько прилягає зачесане набік коротко підстрижене густе чорне волосся. Ніс прямий. Широкі чорні брови розлітаються на переніссі, мов у польоті пташині крила. З-під них дивляться великі круглі сині, як літнє небо, очі. Погляд їх розумний, добродушний, прямий і відвертий, 
як у кожної чесної людини. Та досить якоїсь навіть найменшої несправедливості, як погляд різко міняється. Очі стають гнівними і пронизливими. 
Товариш мій середнього зросту, широкий у плечах, дужий, спритний, витривалий, бо постійно займається спортом. 

На початку весни з вирію до нас на батьківщину повертаються наші птахи.Вони  привертають увагу жвавою поведінкою, характерною для всіх птахів весняної пори.  Приліт йде  не абияк,  а в  чіткому порядку: першими до нас  весною прилітають ті птахи, які  відлетіли від нас останніми восени; останніми – ті, що  відлетіли  першими.Одними з перших повертаються з півдня граки. Ще сніг не зійшов, ще можливі заморозки, а граки вже тут. Вони –  перші вісники весни.Слідом за граками прибувають шпаки іжайворонки. Це буває в кінці березня – на початку квітня. В середині квітня прилітають  білі лелеки, гуси, зозулі, в травні – іволги, стрижі, солов’ї та багато інших птахів.Пташки, які збирають на землі зерна чи  клюють бруньки – зяблики, щогли, коноплянки, прилітають раніше. Мухоловки, горихвістки, ластівки, дрімлюги чекають, коли  вилітають мухи, комарі, метелики.Під час міграцій птахи, безумовно, ніколи не летять з властивою для них максимальною швидкістю. Такий напружений політ може бути тільки під час переслідування здобичі або врятування від ворогів. Весняний переліт відбувається з яскраво виявленим сильним прагненням просування вперед: затримок буває порівняно мало. Відстань, яку за одну ніч може подолати вальдшнеп, під час польоту, дорівнює 400 – 600км. Стільки само, приблизно, пролітають за добу чорногузи під час весняного перельоту. Восени вони летять повільніше.