Дієслово "розвидняється" - це * 1. безособове дієслово, яке означає стихійне явище
2. безособове дієслово, яке означає явище природи
3. безособове дієслово, яке означає фізичний стан людини
4. безособове дієслово, яке означає психічний стан людини

​

1)Любимо Батьківщину не за те ,що велика, а за те, що своя
Я вважаю, що цей вислів правдивий, бо й справді Батьківщину любимо, як матір, не тому що велика, а тому, що наша. Адже любов до Батьківщини відчуває кажка людина, де б вона не жила. І байдуже, чи вона народилася у могутній великій державі, чи у маленькій країні, яка часом і не всім відома, але головне для кожного -тепле почуття любові до своєї землі.
Батьківщину люблять тому, що там людина вперше побачила світ, почула рідне слово, отримала перші життєві уроки. Батьківщина-це місце, де живуть найдорожчі люди-батьки. Мабуть, тому саме почуття любові до Батьківщини зрозуміле будь-якій людині.
Цим пояснює популярність проникливих віршів В. Симоненка, зокрема вірша "Лебелі материнства" ,де поет сказав дуже важливі слова:
Можна вибирати друзів і дружину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Особливо гостро відчуває людина любов до Батьківщини тоді, коли залишає її на певний час, а то й назавжди. Людство навіть слово знайшло для цього почуття - ностальгія.
Отже, можна зробити висновок, що Батьківщину люблять не тому, що велика, а тому, що наша.

Матусина пісня супроводжує нас від народження й впродовж усього життя. Маленькими ми слухаємо «Люлі, люлі, прилетіли гулі», «Котку, котку-рябку», «Ходить сон коло вікон». Ми підростаємо, і наші матусі навчають нас співати: «Ходить гарбуз по городу». Підростаємо ми, дорослішають наші пісні. Уперше десь біля вогнища під час відпочинку мама навчила мене співати маршових пісень, серед них мені дуже подобаються ті, що колись правили за гімн України, — «За Україну», «Не пора». Особливо подобається «Гей, у лузі червона калина». Це вже не просто пісні, а пісні, що стали історією. Кожна пісня має свою історію, як кожна людина має свою біографію; вони цікаві, захоплюючі й неповторні. 

Це не означає, що я не люблю сучасну музику й сучасних співаків. Я із задоволенням слухаю Т. Петриненка, С. Вакарчука, О. Пономарьова. Та мамина пісня — рідна й мелодійна, лишається на все життя першою й найкращою.