Діть їх основні гра-
якою силою. Здатне
ників. Та й не тільки
499 Прочитайте. Випишіть усі дієслівні форми, назвіть їх осно
матичні ознаки, визначте синтаксичну роль у реченні.
Дієслово справді відзначається великою силою
тримати на своїх раменах багато іменників. Та й не
їх. Через те його можна порівняти з Гераклом — геро
ньогрецької міфології, у якого була неймовірна фізична сила
Дужість дієслова забезпечує добрий лад у реченнях. Але
більше приятелюють дієслова з іменниками. Вони разом зі :
грають у мові вирішальну роль (І. Вихованець).
​

Прикме́тник — самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета, тобто ознаку іменника. Із цього ми розуміємо, що прикметник  в першу чергу тісно пов ’язан із іменником граматично. Прикметники за значенням поділяються на такі розряди: ·      

   якісні, що виражають ознаки предметів безпосередньо власним лексичним значенням: сумна пісня, яскрава особистість ·       
  відносні, що позначають ознаку предмета не безпосередньо, а через відношення його до іншого предмета, явища, дій: вступний тест, прикордонний пост; ·       
  присвійні, що виражають належність предмета певній істоті: материн рушник, Мартин зошит.   Присвійні прикметники утворюються від назв людей і тварин : сестра — сестр-ин, Ольга — Ольж-ин, соб-ач-ий, кач-ач-ий.

Із цього ми бачимо, що прикметник надає глибшого змісту будь-якому іменнику. Завдяки прикметникам автор розширює малюнок, який описується у творі, що в свою чергу дозволяє нам, читачам, глибоко поринути в світ книги.

Агато в Україні є красивих міст і сел, але найбільше мені подобаеться рідне місто Дніпропетровськ.У ньому я народилася і живу, тут я познайомилася зі своїми друзями,пішла до школи. У школі на уроках вчитель розповідає нам про славетне минуле нашого рідного краю. У моєму місті є багато проспектів з красивими будинками, театрів і кінотеатрів, парків відпочинку.  З мамою у вихідні дні ми прогулюємося його чепурними вулицями. Мені приємно блукати в тіні дерев і дивитися на все, що відбувається навколо.  Я своє місто дуже люблю.