Вид – Снігур звичайний (євразійський) (Pyrrhula pyrrhula) Рід – Снігур (Pyrrhula) Родина – В’юркові (Fringillidae) Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes) Середовище існуванняНайкраще за все снігур оселяється в чагарникових заростях та густому підліску хвойних і листяних фітоценозів. Його гнізда частенько можна знайти в молодих ялинових лісонасадженнях, що забезпечують надійне прикриття. Оскільки хвойних лісів на континенті стає все менше, снігурі частіше знаходять притулок у міських садах і парках, особливо там, де ростуть хвойні дерева та чагарники, і умови існування наближені до природних. Снігур гніздиться на території всієї Європи, за винятком Середземноморських країн, а також в Азії, де його ареал простягається до Камчатки та Японії. На зиму птахи відкочовують на південь, у більш теплі краї.ОписДовжина тіла – 15 cм Розмах крил – 25 см Вага – 32 г Тривалість життя – до 4 років.Оперення самця досить колоритне. Нижня частина тіла яскраво-червона, спинка сіра, хвіст чорний, є білі ділянки під та над хвостом, а крила чорні з білими смугами. Голова прикрашена чорною шапочкою. Дзьоб короткий, широкий, з гострими ріжучими краями. Очі маленькі, темні та дуже рухомі. Три пальці на лапах звернені вперед, один – назад. Самиці забарвлені простіше – в їх оперенні червоний колір заміщений коричнувато-сірим. Так само забарвлені і молоді птахи, тільки у них немає чорної шапочки б життяШлюбні пари у снігурів утворюються в кінці зими – на початку весни. Спочатку самець дарує самиці гілочку. Якщо дама її приймає, то можна вважати, що шлюб склався і пора будувати гніздо. Пара вибирає приховане місце подалі від чужих очей і починає будувати гніздо із дрібних гілочок, сухих травинок, моху, листя та корінців. Шлюбні танки у снігурів не в пошані, а тихий спів (короткі переливчасті трелі та посвист) призначений тільки для партнера. У кінці квітня – на початку травня самиця відкладає 4-6 блакитнуватих яєць, всіяних бурими крапинками, і починає насиджувати, як тільки відкладе останнє. Протягом 12-14 днів самець постачає самицю їжею, а пташенята, які вилупились, залишаться в гнізді ще 14-18 днів. Перший час самець продовжує на самоті годувати все сімейство, а коли пташенята трохи підростуть, за діло береться і самиця. Спочатку потомство отримує кашу із напівперетравленого насіння різноманітних рослин. З часом, не дивлячись на вегетаріанство, батьки починають полювати і на комах, щоб постачати пташенятам необхідні для розвитку білки. За сприятливих умов пара за сезон вигодовує 2 виводки. Покинувши гніздо, молоді птахи утворюють пари, при чому не рідко одностатеві, та засвоюють поведінкові навички. Снігурі тримаються парами навіть взимкуколи холод і брак їжі примушує їх збиватися в зграйки.РозмноженняПоза гніздовим сезоном компанійські снігурі кочують дружними зграйками. Постійних шлюбних пар вони не утворюють, але до представників свого виду ставляться добродушно. Під час прийому їжі птахи перегукуються протяжними, трохи сумними посвистами, а злітають з коротким криком. Харчуються снігурі різноманітним насінням, навесні поїдають бруньки дерев та чагарників, а восени та взимку – лісовими ягодами та горішками. Найулюбленіша їжа – ягоди горобини. У період вигодовування пташенят полюють на комах. Птахи дуже спокійні, ніколи не виявляють агресії до своїх родичів або інших пернатих.
Він щодня приходить до нас — рум'яний, теплий, запашний, незрівнянний. А ще має багато імен — бублик, булочка, батончик, рогалик, паляниця, калач, паска, пиріг... І все-таки хліб.
Якщо на столі немає хліба — на ньому чогось не вистачає. Найголовнішого. Бо хліб — то багатство, добробут. Люди ласкаво і шанобливо кажуть про нього: хліб — батечко, хліб — годувальник, хліб — усьому голова. Спрадавна народ наш понад усе цінував хліб, сіль, честь.
Хліб супроводжує нас усе життя — від народження до глибокої старості. У всіх народів він святий. Хліб берегли, на його честь складали гімни, хлібом зустрічали найдорожчих гостей. І щоб був у нас хліб, ми щодня повторюємо слова молитви і мовимо: «Отче наш, хліб наш насущний дай нам днесь». І цю молитву батьки заповідають нам, а ми — нашим дітям. Бо хліб безцінний. Ні робота, ні смерть, ні життя, ні весілля — нічого на світі не обходиться без хліба. Він сильніший за все, смачніший за все, він дорожчий за золото, насущний і святий хліб із нашого поля.
І щоб зорати поле, теж потрібен хліб. І щоб розбити ворога. Щоб перемогти і вистояти. Скрізь хліб, хліб, хліб. А без нього немає ні радості, ні свята, ні самого життя.
Людство знає жахливі роки без хліба, коли вимирали цілі села й міста, цілі місцевості й країни, так що жодній війні і жодній армії й не снилося таке спустошення.
Знати ціну хлібові, вміти його економити, бути бережливими і дбайливими господарями — це головні питання суспільства. Ось чому питання про хліб лишається у нас головним.
Ось таким є він — хліб. Його величність Хліб. То ж давайте ставитися до нього завжди з шаною і повагою. Не шкодуймо дати скибку хліба голодному. Хліб у світі — найголовніше, він — життя. І може, хтось із моїх ровесників стане кондитером чи пекарем і даруватиме людям хліб:
Рід – Снігур (Pyrrhula)
Родина – В’юркові (Fringillidae)
Ряд – Горобцеподібні (Passeriformes)
Середовище існуванняНайкраще за все снігур оселяється в чагарникових заростях та густому підліску хвойних і листяних фітоценозів. Його гнізда частенько можна знайти в молодих ялинових лісонасадженнях, що забезпечують надійне прикриття. Оскільки хвойних лісів на континенті стає все менше, снігурі частіше знаходять притулок у міських садах і парках, особливо там, де ростуть хвойні дерева та чагарники, і умови існування наближені до природних. Снігур гніздиться на території всієї Європи, за винятком Середземноморських країн, а також в Азії, де його ареал простягається до Камчатки та Японії. На зиму птахи відкочовують на південь, у більш теплі краї.ОписДовжина тіла – 15 cм
Розмах крил – 25 см
Вага – 32 г
Тривалість життя – до 4 років.Оперення самця досить колоритне. Нижня частина тіла яскраво-червона, спинка сіра, хвіст чорний, є білі ділянки під та над хвостом, а крила чорні з білими смугами. Голова прикрашена чорною шапочкою. Дзьоб короткий, широкий, з гострими ріжучими краями. Очі маленькі, темні та дуже рухомі. Три пальці на лапах звернені вперед, один – назад. Самиці забарвлені простіше – в їх оперенні червоний колір заміщений коричнувато-сірим. Так само забарвлені і молоді птахи, тільки у них немає чорної шапочки б життяШлюбні пари у снігурів утворюються в кінці зими – на початку весни. Спочатку самець дарує самиці гілочку. Якщо дама її приймає, то можна вважати, що шлюб склався і пора будувати гніздо. Пара вибирає приховане місце подалі від чужих очей і починає будувати гніздо із дрібних гілочок, сухих травинок, моху, листя та корінців. Шлюбні танки у снігурів не в пошані, а тихий спів (короткі переливчасті трелі та посвист) призначений тільки для партнера. У кінці квітня – на початку травня самиця відкладає 4-6 блакитнуватих яєць, всіяних бурими крапинками, і починає насиджувати, як тільки відкладе останнє. Протягом 12-14 днів самець постачає самицю їжею, а пташенята, які вилупились, залишаться в гнізді ще 14-18 днів. Перший час самець продовжує на самоті годувати все сімейство, а коли пташенята трохи підростуть, за діло береться і самиця. Спочатку потомство отримує кашу із напівперетравленого насіння різноманітних рослин. З часом, не дивлячись на вегетаріанство, батьки починають полювати і на комах, щоб постачати пташенятам необхідні для розвитку білки. За сприятливих умов пара за сезон вигодовує 2 виводки. Покинувши гніздо, молоді птахи утворюють пари, при чому не рідко одностатеві, та засвоюють поведінкові навички. Снігурі тримаються парами навіть взимкуколи холод і брак їжі примушує їх збиватися в зграйки.РозмноженняПоза гніздовим сезоном компанійські снігурі кочують дружними зграйками. Постійних шлюбних пар вони не утворюють, але до представників свого виду ставляться добродушно. Під час прийому їжі птахи перегукуються протяжними, трохи сумними посвистами, а злітають з коротким криком. Харчуються снігурі різноманітним насінням, навесні поїдають бруньки дерев та чагарників, а восени та взимку – лісовими ягодами та горішками. Найулюбленіша їжа – ягоди горобини. У період вигодовування пташенят полюють на комах. Птахи дуже спокійні, ніколи не виявляють агресії до своїх родичів або інших пернатих.
Він щодня приходить до нас — рум'яний, теплий, запашний, незрівнянний. А ще має багато імен — бублик, булочка, батончик, рогалик, паляниця, калач, паска, пиріг... І все-таки хліб.
Якщо на столі немає хліба — на ньому чогось не вистачає. Найголовнішого. Бо хліб — то багатство, добробут. Люди ласкаво і шанобливо кажуть про нього: хліб — батечко, хліб — годувальник, хліб — усьому голова. Спрадавна народ наш понад усе цінував хліб, сіль, честь.
Хліб супроводжує нас усе життя — від народження до глибокої старості. У всіх народів він святий. Хліб берегли, на його честь складали гімни, хлібом зустрічали найдорожчих гостей. І щоб був у нас хліб, ми щодня повторюємо слова молитви і мовимо: «Отче наш, хліб наш насущний дай нам днесь». І цю молитву батьки заповідають нам, а ми — нашим дітям. Бо хліб безцінний. Ні робота, ні смерть, ні життя, ні весілля — нічого на світі не обходиться без хліба. Він сильніший за все, смачніший за все, він дорожчий за золото, насущний і святий хліб із нашого поля.
І щоб зорати поле, теж потрібен хліб. І щоб розбити ворога. Щоб перемогти і вистояти. Скрізь хліб, хліб, хліб. А без нього немає ні радості, ні свята, ні самого життя.
Людство знає жахливі роки без хліба, коли вимирали цілі села й міста, цілі місцевості й країни, так що жодній війні і жодній армії й не снилося таке спустошення.
Знати ціну хлібові, вміти його економити, бути бережливими і дбайливими господарями — це головні питання суспільства. Ось чому питання про хліб лишається у нас головним.
Ось таким є він — хліб. Його величність Хліб. То ж давайте ставитися до нього завжди з шаною і повагою. Не шкодуймо дати скибку хліба голодному. Хліб у світі — найголовніше, він — життя. І може, хтось із моїх ровесників стане кондитером чи пекарем і даруватиме людям хліб:
Як їсте ви паляниці,
Калачі смачні їсте,—
Не забудьте уклонитись
Хліборобові за це!