1. Що розповідають сучасники про домашній побут українських селян
Німець Йоган Генріх Блазіус, автор книжки «Подорож Україною» (1844), яку написав після відвідин Російської імперії, зазначав, що українські села є незвичайно великі і розлогі, «хати стоять по можливості вільно і не дуже правильно, кожна хата має свій садок з численними яблунями, грушками, сливками та черешнями... Великий контраст для порівняння з тульськими (московськими) селами, у яких всі хати села стоять в один ряд на одному боці вулиці під одним дахом і де село ділиться взагалі тільки в два ряди. Хат під двома схилами даху годі знайти... Відколи ми залишили Північну Росію, ми ніде не бачили так чистенько утримуваних хат, як у козаків. Стіни з дерев’яних брусів у всіх українських мешканнях обліплені знадвору і всередині глиною і чисто побілені. На тих білих глиняних стінах не терплять жодного найменшого сліду бруду... У крою та шиття свого одягу українці значно більше зближаються із західними слов’янами, ніж з великоросами... Великорос багато уваги приділяє тому, щоб бути пишно та коштовно одягненим - але зовсім не переймається прогріхами проти чистоти; українець в кожнім разі держиться чисто, а одяг його, зате, скромний та невибагливий».
Мислення органічно пов'язане з мовою і мовою. Їх виникнення і розвиток знаменують собою появу нової особливої форми відображення дійсності та управління нею. Важливо відрізняти мову від мови. Мова - це система умовних символів, за до яких передаються поєднання звуків, що мають для людей певні значення й зміст. Мова - це сукупність вимовних або сприйманих звуків, що мають той же зміст і те ж значення, що й відповідна їм система письмових знаків. Мова єдина для всіх людей, що користуються їм, мова - індивідуальна. У мові виражається психологія окремо взятої людини або спільності людей, для яких дані характерні особливості мови; мова відображає в собі психологію народу, для якого він є рідним, причому не тільки нині живих людей, а й попередніх поколінь.Мова без засвоєння мови неможлива, в той час як мова може існувати і розвиватися відносно незалежно від людини, за законами, не пов'язаним ні з його психологією, ні з його поведінкою.
Сполучною ланкою між мовою і мовленням виступає значення слова, оскільки воно виражається в одиницях мови, так і в одиницях мови.
Объяснение:
1. Що розповідають сучасники про домашній побут українських селян
Німець Йоган Генріх Блазіус, автор книжки «Подорож Україною» (1844), яку написав після відвідин Російської імперії, зазначав, що українські села є незвичайно великі і розлогі, «хати стоять по можливості вільно і не дуже правильно, кожна хата має свій садок з численними яблунями, грушками, сливками та черешнями... Великий контраст для порівняння з тульськими (московськими) селами, у яких всі хати села стоять в один ряд на одному боці вулиці під одним дахом і де село ділиться взагалі тільки в два ряди. Хат під двома схилами даху годі знайти... Відколи ми залишили Північну Росію, ми ніде не бачили так чистенько утримуваних хат, як у козаків. Стіни з дерев’яних брусів у всіх українських мешканнях обліплені знадвору і всередині глиною і чисто побілені. На тих білих глиняних стінах не терплять жодного найменшого сліду бруду... У крою та шиття свого одягу українці значно більше зближаються із західними слов’янами, ніж з великоросами... Великорос багато уваги приділяє тому, щоб бути пишно та коштовно одягненим - але зовсім не переймається прогріхами проти чистоти; українець в кожнім разі держиться чисто, а одяг його, зате, скромний та невибагливий».
Мислення органічно пов'язане з мовою і мовою. Їх виникнення і розвиток знаменують собою появу нової особливої форми відображення дійсності та управління нею. Важливо відрізняти мову від мови. Мова - це система умовних символів, за до яких передаються поєднання звуків, що мають для людей певні значення й зміст. Мова - це сукупність вимовних або сприйманих звуків, що мають той же зміст і те ж значення, що й відповідна їм система письмових знаків. Мова єдина для всіх людей, що користуються їм, мова - індивідуальна. У мові виражається психологія окремо взятої людини або спільності людей, для яких дані характерні особливості мови; мова відображає в собі психологію народу, для якого він є рідним, причому не тільки нині живих людей, а й попередніх поколінь.Мова без засвоєння мови неможлива, в той час як мова може існувати і розвиватися відносно незалежно від людини, за законами, не пов'язаним ні з його психологією, ні з його поведінкою.
Сполучною ланкою між мовою і мовленням виступає значення слова, оскільки воно виражається в одиницях мови, так і в одиницях мови.