Дайте відповідь на питання дотримуючись чіткості й лаконічності .1)від поданих дієслів створіть дієприкметники пасивного стану сказати мазати, тривожити ,видаляти, будувати
7.Народ, покинутий на злидні, повинен стратить риси рідні, безслідно стертися з землі. (виділене слово відсутнє)
8.Чимало людей, хоча б раз у житті, замислювалося на тим, чи варто вчитися? А й справді, кому це потрібно? Чому я маю цілими днями сидіти за уроками, вивчаючи теми, які мені не знадобляться в житті? Чому я маю слухати зауваження від вчителя, що я знову не виконав домашнє завдання? Мої думки швидко змінювалися, перш ніж я дав відповіді на ці складні філософські запитання.
Існує безліч прикладів, коли людина будучи майже генієм, відчувала себе нещасною та знедоленою, а є й такі, що ціле життя прожили неуком, проте стали успішними та отримували задоволення.
"Так що, вчитися не потрібно?"- спитаєте ви мене. Моя відповідь така: знання, які ти маєш, ніколи не зникнуть. І навіть якщо ти вважаєш, що це ніколи не знадобиться - ти помиляєшся. Якщо ж ти відчуваєш, що навчання для тебе є неосяжним, то не втрачайте сили та надії. Ви можете бути не дуже розумним, але матимете гарні риси характеру, які згодом до стати великою, успішною людиною!
Бабушка. Ни минуты, не отдавая отдыха, бабушкины руки находят работу. То она что-то вяжет, то готовит еду, то что-то стирает или просто поправляет на столе скатерть. Так много в жизни, переработав, бабуини руки не останавливаются ни на минуту, они постоянно в работе. Бабушкины руки всегда пахнут чимосьСвижовипраним и только бельем гладит, или укропом с петрушкой и терпким ботвой огурцов, яблоками, а то просто осенним полем, или снегом, или первыми весенними почками. Бабушка учит меня доброте, человечности, чуткости.
За твір не знаю, я писала свою думку)
Объяснение:
1.Г
2.В
3.А
4. В
5.Г
6.Ніякого. як-небудь, казна-де, ні з ким
7.Народ, покинутий на злидні, повинен стратить риси рідні, безслідно стертися з землі. (виділене слово відсутнє)
8.Чимало людей, хоча б раз у житті, замислювалося на тим, чи варто вчитися? А й справді, кому це потрібно? Чому я маю цілими днями сидіти за уроками, вивчаючи теми, які мені не знадобляться в житті? Чому я маю слухати зауваження від вчителя, що я знову не виконав домашнє завдання? Мої думки швидко змінювалися, перш ніж я дав відповіді на ці складні філософські запитання.
Існує безліч прикладів, коли людина будучи майже генієм, відчувала себе нещасною та знедоленою, а є й такі, що ціле життя прожили неуком, проте стали успішними та отримували задоволення.
"Так що, вчитися не потрібно?"- спитаєте ви мене. Моя відповідь така: знання, які ти маєш, ніколи не зникнуть. І навіть якщо ти вважаєш, що це ніколи не знадобиться - ти помиляєшся. Якщо ж ти відчуваєш, що навчання для тебе є неосяжним, то не втрачайте сили та надії. Ви можете бути не дуже розумним, але матимете гарні риси характеру, які згодом до стати великою, успішною людиною!
Бабушка. Ни минуты, не отдавая отдыха, бабушкины руки находят работу. То она что-то вяжет, то готовит еду, то что-то стирает или просто поправляет на столе скатерть. Так много в жизни, переработав, бабуини руки не останавливаются ни на минуту, они постоянно в работе. Бабушкины руки всегда пахнут чимосьСвижовипраним и только бельем гладит, или укропом с петрушкой и терпким ботвой огурцов, яблоками, а то просто осенним полем, или снегом, или первыми весенними почками. Бабушка учит меня доброте, человечности, чуткости.