І. Дайте відповіді на тестові завдання (цифра-буква):
1.У якому рядку всі прийменники непохідні: а) без, над, об, за; б) край, кругом, з-під,
до; в) понад, поруч, всупереч; г) вздовж, по, від, поміж.
2.З орудним відмінком вживаються прийменники: а) від, до, на, при, по; б) над, під, з,
за, попід, поміж; в) без, після, попри, через; г) в, об, після, проти, крім.
3.У яких відмінках іменники завжди вживаються без прийменників: а) у місцевому й
давальному; б) у знахідному й орудному; в) у називному й кличному; г) у родовому й
знахідному.
4.Визначте, як поєднуються частини в складному реченні: Коли сходить сонце,
вершини гір займаються яскравим полум’ям.
А) сурядний сполучник; б) підрядний сполучник часу; в) підрядний сполучник умови;
г) сполучне слово.
5. Визначте, у якому рядку – підрядні сполучники порівняльні:
А) хоч, хай, затим щоб, ледве;
Б) але, або, бо, коли б;
В) мов, наче, ніби, немовбито;
Г) з тим щоб, тим що, тому що.
6.Складені сполучники – це:
А) сполучення слів, що утворилися поєднанням відмінкових форм займенника чи
якогось іншого повнозначного слова зі сполучниками або прислівниками;
Б) словосполучення з підрядним зв’язком;
В) словосполучення з сурядним зв’язком;
Г) сполучні слова.
ІІ. Практичні завдання:
1. Запишіть словосполучення, обравши прийменник У/В: завдання (в/у) зошиті; вийшов
(у/в) фойє, ящики (у/в) коридорі; темно (у/в) кімнаті, оцет (у/в) пляшці; село (й/і)
місто; книги (й/і) зошити; клен (й/і) липа; сьогодні (й/і) завтра; тин (й/і) ворота.
2. Запишіть речення. Виконайте розбір прийменника як частини мови: Коли квітень з
водою, то травень з травою.
3. Випишіть із поданого речення сполучник і розберіть його як частину мови: Скрізь
гуляю, скрізь буяю, Мов той вітер дзвінкий в полі…
4.Запишіть лише речення з сполучниками сполучники обведіть.
1)І щиро дивиться ув очі,/ Щоб не хитнувся, не поблід (Мал.). 2) Боєць підвівсь, як біль
із ран, / На цей осуджений майдан… (Мал). 3) Уже не видно ні лиця, /Ні засмаглілих
рук бійця. 4) Баштан виплив ніби з туману на чудовому схилі…5)Якщо добре
працюватимеш, честь і славу знатимеш. ОЧЕНЬ ОЧЕНЬ ОЧЕНЬ ОЧЕНЬ
Зима. Все поснуло. Лише горобина не спить. Вона чекає на своїх маленьких крилатих гостей: синичок,снігурів та інших.В холодну зиму ці "друзі" виручають один одного. Горобина,своїми ягодами підгодовує птахів.бо метіль та зима проти малих створінь. Тим часом ,птахи, розважають щедру рослину.
І ось гості прилетіли.
-Добрий день,вам,пташечки!-каже горобина.
-Добрий,добрий,пані Горобинонька!-відповідають пташки.
Всі їдять і хрумкають,так вдячно,що одразу розумієш,будь-що в зимку замерзене,але не серце.Горобина хороша рослина
З країв даху опустили свої вуса-щупальця потворні дельфіни; їх хвости, здійняті вгору, чітко видно на тлі неба. Спинс дельфінів осідлали оголені жіночі фігури з тризубами в руках, а вздовж карнизів розсілися велетенські жаби. З колон бадьоро виповзають ящірки, морди носорогів дивляться з капітелей, а зі стін під вікнами висунулися голови слонів. Ні, це не нічний кошмар, і не опис картин сюрреалістів. Це – легендарний «Будинок з химерами». Єдиний у своєму роді, незвичайний, дивний, фантастичний і оповитий легендами.Чого тільки вам не розкажуть кияни про цей шедевр архітектури! І те, що Владислав Городецький побудував його на згадку про потонулу дочку (нібито тому й русалки з дельфінами оселилися на даху будинку), і те, що архітектор уклав парі, що зможе побудувати будинок на ділянці, непридатній для забудови через надто крутий схил. Існує й більш прагматична версія: нібито будинок – це грандіозна реклама нового на той час матеріалу – цементу. Адже вся обробка будинку виконана саме з нього. А власник одного з перших у Києві цементних заводів навіть безкоштовно постачав цемент на будівництво.Після революції будинок націоналізували. Там у різний час розташовувалися і штаб військово-трудової дружини, і Ветеринарне управління, і комунальні квартири, і поліклініка. А після реконструкції – з 2004 р. – унікальна будівля стала Малою резиденцією прийомів Президента України. Неможливо пройти повз, не затримавши погляд на дивовижно прекрасному будинку – творінню неабиякої фантазії любителя сафарі, парі та міфології. І, хто знає, можливо, коли на Київ спускається ніч, загадкові химери розправляють свої затерплі крила і злітають у небо, кружляючи понад містом і лякаючи випадкових перехожих. А з першими променями вранішнього сонця знову встромлюють свої пазуристі лапи в бетонні стіни фантастичного будинку.