ДАЮ 30Б, нужно разобрать за частями предложения 1. Коли вже народився ти поетом, за все відповідай у цім житті.
2. Сонце пикло так що в ночі світ запащів.
3. Даю тобі цей меч, дарма що ти не сильна.

    Твір на тему "Я виховую свій характер" пропоную скласти так:

    Я вважаю, що кожен з нас повинен працювати над собою та своїм характером. Саме тому я намагаюсь виховувати свій характер. Що це означає? Виховувати характер - це займатись самовдосконаленням, бачити свої слабкі сторони та виправляти їх.  Я намагаюсь помічати свої негативні якості, а потім якомога швидше позбуватися їх.
   Дуже часто я помічаю за собою лінь. Її я намагаюсь побороти через силу. Тобто я роблю те, що треба навіть тоді, коли сильно цього не хочеться. Це допомагає мені виховати в собі рішучість, цілеспрямованість, роботящість. Я вірю, що якщо людина захоче, то вона зміниться і виховає гідний характер.

Мабуть, це питання слід пов'язати з отим нічним питанням дорослих на кшталт «Яким ти хочеш стати, коли подорослішаєш?» або «Ким мрієш бути?». 
У молодших класах, коли мене діставало це питання, я відповідав, що моя мрія — бути таким, як Карабас-Барабас або Бармалей. Але то було усе несерйозно і необмірковано. 
Згодом трапився випадок, який примусив мене замислитися над цим питанням. Я посварився з усіма своїми друзями. Спочатку ходив «півнем», високо задравши носа і зухвало думав, що вони без мене і дня не зможуть прожити. Чомусь я тоді так думав. Але згодом мій ніс якось сам став опускатися, я ходив похнюплений, життя нічим не тішило. Батьки відразу відчули, що у мене неприємності. 
Одного разу батько зайшов до моєї кімнати на хвилинку щось попросити, затримався на годину. З тієї розмови я багато чого зрозумів, переоцінив себе і свою поведінку й замислився, чому мене покинули друзі? Мабуть, причина у мені. Я дивився на батька і хотів бути таким, як він. 
Мій батько — посадова особа. У нього поставлений голос, його завжди приємно і цікаво слухати. Він знає гак багато! На день народження тата з ранку і до вечора телефон не замовкає. А за столом лунають вітання, подяки, слова поваги і любові. Моя мама часто говорить, що вона не уявляє своє життя без батька. 
Я так хочу бути таким, як батько, — щирим, відвертим, простим у сім'ї і з друзями, на роботі професійним, компетентним і справедливим, і взагалі доброю людиною. Невдовзі після тієї розмови я помирився з друзями. З тих пір ми жодного разу не сварилися, і тепер наша дружба стала міцнішою. 
А ще у цьому році мене обрали за старосту класу (хоча раніше і квіти не довіряли у моє розпорядження!). Але на цьому я не зупиняюся, а постійно працюю над собою, щоб колись і мій син пишався мною.