Перед нами картина І.С. Їжакевича "Тарас-пастух". Видатний митець присвятив багато творів зображенню визначних постатей української культури. Але найбільша кількість із них — про Т.Г. Шевченка.
Художник зобразив малого пастуха в момент, коли той, забувши про все на світі, щось записує в саморобну книжечку. Хлопчик не звертає уваги на овець, що пасуться самі по собі. Нам відомо, що Тарас — нещасливий сирота та ще й кріпак у пана.
Подерта сорочка, солом'яний бриль свідчать про злиденне життя. Але у хлопця є неоціненне багатство — талант. Тому так захоплено працює Тарас над своєю книжечкою, вписуючи туди власні вірші та оздоблюючи їх малюнками й візерунками. Тим паче, що навколо все таке чудове: і невеличкий зелений гайок, і мальовничі біленькі хати, і безхмарне блакитне небо.
Водночас із співчуттям до маленького сироти виникає і радість за те, що є в нього талант, який буде вічно служити такій милій Тарасовому серцю Україні.
Ідучі вчора з батьками, я замітила маленького хворобливого котенятка, який лежав і чекав до Мені було трішки страшно підійти, но чекаючи батьків, я побачилу одну молоду дівчину. Вона проходячи мімо побачила котенятка, і в мене спитала, чи це не мій котик. Я їй відповіла, так це не мій. Вона взяла його, і понесла до ветеренарної поліклініки, щоб провести медогляд. Виявилося, що у маленького клубочка щастя, в ніжці застрягла дрібна іскринка скла. Її витягли, і котеня знову було щасливе. Дівчина хотіла виністи його назад на вулицю, но Пушок- це вже його кличка, подивилося на майбутню хазяйку. І вона поняла, що потрібно його брати до себе додому. Отже, я дуже рада, що згайшлися такі люди, як ця дівчина. Тепер у неї вдома живе маленьке щастя, під кличкою Пушок.
Художник зобразив малого пастуха в момент, коли той, забувши про все на світі, щось записує в саморобну книжечку. Хлопчик не звертає уваги на овець, що пасуться самі по собі. Нам відомо, що Тарас — нещасливий сирота та ще й кріпак у пана.
Подерта сорочка, солом'яний бриль свідчать про злиденне життя. Але у хлопця є неоціненне багатство — талант. Тому так захоплено працює Тарас над своєю книжечкою, вписуючи туди власні вірші та оздоблюючи їх малюнками й візерунками. Тим паче, що навколо все таке чудове: і невеличкий зелений гайок, і мальовничі біленькі хати, і безхмарне блакитне небо.
Водночас із співчуттям до маленького сироти виникає і радість за те, що є в нього талант, який буде вічно служити такій милій Тарасовому серцю Україні.
Вона взяла його, і понесла до ветеренарної поліклініки, щоб провести медогляд. Виявилося, що у маленького клубочка щастя, в ніжці застрягла дрібна іскринка скла. Її витягли, і котеня знову було щасливе. Дівчина хотіла виністи його назад на вулицю, но Пушок- це вже його кличка, подивилося на майбутню хазяйку. І вона поняла, що потрібно його брати до себе додому.
Отже, я дуже рада, що згайшлися такі люди, як ця дівчина. Тепер у неї вдома живе маленьке щастя, під кличкою Пушок.
Удачі :)