1. Как называется спектакль? 2. В каком театре поставлен этот спектакль? 3. Каково ваше общее впечатление о спектакле? 4. Что запомнилось больше всего, было самым ярким и интересным? 5. Появилось ли желание посмотреть другие спектакли, поставленные по произведениям А.С. Пушкина? В отзыве употребить слова и выражения: – удивило; – поразило; – самое яркое впечатление; – декорации, смена декораций; – актеры, костюмы актеров; – удивительные куклы, передающие характер героя; – музыкальное оформление спектакля; – востор
Що ж таке, якось галасно на дворі. Невже щось сталося? - Що ви так галасуєте? Не даєте відпочити! Усі начали ще голосніше співати своїм співом. - Ми ду-уже голодні, нема чого попоїсти, ворони усе забрали. - Та що ж ви, у нашому дворі є гарна горобина, ходімо до неї. Ось, дивіться, яка вона гарна, з солодким червоним намистом. Чого ви заводите такий гамір? - Дякую наш друже, ти завжди нам допомагаєш. Але ця горобина ще не спіла. Коли вони мені це сказали, то одразу зрозуміло, що це не наша горобина. - Наша горобина у лісі росте, та не одна вона така журлива красуня. Ходімо, у цю пору року вона завжди краснюча та солодка. - Дякуємо тобі! Ми б з голоду не пережили цю пору, через ціх невгамовних ворон. Горобина дуже гарно їх годувала, таке відчуття, що вона це робила з задоволенням. Кожна горобина нам давала гарно попоїсти, і вони так роблять завжди, хоч вона і не дуже велике на всіх, це те, що не залишить нас ніколи, прекрасна горобина.
2. В каком театре поставлен этот спектакль?
3. Каково ваше общее впечатление о спектакле?
4. Что запомнилось больше всего, было самым ярким и интересным?
5. Появилось ли желание посмотреть другие спектакли, поставленные по произведениям А.С. Пушкина?
В отзыве употребить слова и выражения:
– удивило;
– поразило;
– самое яркое впечатление;
– декорации, смена декораций;
– актеры, костюмы актеров;
– удивительные куклы, передающие характер героя;
– музыкальное оформление спектакля;
– востор
- Що ви так галасуєте? Не даєте відпочити!
Усі начали ще голосніше співати своїм співом.
- Ми ду-уже голодні, нема чого попоїсти, ворони усе забрали.
- Та що ж ви, у нашому дворі є гарна горобина, ходімо до неї. Ось, дивіться, яка вона гарна, з солодким червоним намистом. Чого ви заводите такий гамір?
- Дякую наш друже, ти завжди нам допомагаєш. Але ця горобина ще не спіла.
Коли вони мені це сказали, то одразу зрозуміло, що це не наша горобина.
- Наша горобина у лісі росте, та не одна вона така журлива красуня. Ходімо, у цю пору року вона завжди краснюча та солодка.
- Дякуємо тобі! Ми б з голоду не пережили цю пору, через ціх невгамовних ворон.
Горобина дуже гарно їх годувала, таке відчуття, що вона це робила з задоволенням. Кожна горобина нам давала гарно попоїсти, і вони так роблять завжди, хоч вона і не дуже велике на всіх, це те, що не залишить нас ніколи, прекрасна горобина.