Сьогодні я зайшла у нещодавно відкритий магазин і побачила усміхнену продавщицю. На полицях лежало багато цукерок в чудових обгортках. Вона мене запитала: – Чого бажаєш, мила дівчинко? – Ви б не могли дати мені ось цих цукерків, – промовила я. – Вибач, які саме? – перепитала вона. – Ось цих, що на другій полиці, – повторила я. – Ось, тримай. Вони коштують … взяти гроші, – сказала я. – Дуже дякую за покупку. Приходь ще ! – ввічливо сказала продавщиця. – До побачення!
– Чого бажаєш, мила дівчинко?
– Ви б не могли дати мені ось цих цукерків, – промовила я.
– Вибач, які саме? – перепитала вона.
– Ось цих, що на другій полиці, – повторила я.
– Ось, тримай. Вони коштують …
взяти гроші, – сказала я.
– Дуже дякую за покупку. Приходь ще ! – ввічливо сказала продавщиця.
– До побачення!