Диктант Проповідь біля каміна Один парафіянин, який раніше щонеділі брав участь у літургії, перестав ходити до церкви. Минав час, а чоловік до храму не з'являвся, тож священник вирішив навідатися до нього.
Коли він прийшов до оселі, то побачив, що двері в будинок чоловіка були відчинені. Колишній парафіянин сидів сам-однісінький перед каміном. Побачивши священника, він кивнув йому й жестом запросив сісти. Зручно примостившись, священник
розглядав полум'я, що гарно вигравало в каміні. Чоловіки мовчали, але за кілька хвилин отець зненацька підвівся, узяв щипці,
схопив ними палахкотливу головешку й відклав її вбік, далі від вогню. Потім він сів— і знову запанувала мовчанка.
Самотня головешка перестала палати й ледве червоніла,
а згодом зовсім охолола й почорніла. Священник знову встав,
узяв щипці й поклав охололу головешку назад, у вогнище. За
мить вона запалала так само, як і решта. Відклавши щипці, священник мовчки попрямував до виходу й почув, коли дійшов до
порога, слова чоловіка: «Дякую за відвідини й проповідь. Цієї
неділі я обов'язково прийду».
Я думаю, що свобода — це, в першу чергу, свобода від забобонів. Забобони обмежують здібності людини, оскільки в більшості випадків засновані на помилкових знаннях і виводах. Свобода — це свобода вибору. Людина винна сама вибирати, де йому вчитися і працювати, де йому жити. Свобода — це розумні закони і розумне підпорядкування ним. Закони повинні ґрунтуватися на пошані до особи. Справедливі закони забезпечують людині свободу. Свобода — це свобода слова, друку, думки. Людина повинна мати право думати і говорити те, що думає. Всяка думка, навіть помилкова, заслуговує пошани. Немає поганих думок, поганих смаків. Є різні. Свобода — це можливість самому ухвалювати рішення і нести за них відповідальність. Заборона чого-небудь ми, підлітки, сприймаємо як обмеження свободи. Сьогодні я маю право вибирати місце навчання, улюблене заняття, друзів. Я можу вибирати, яку книгу прочитати, яку музику слухати. Я не вільна від думки тих, що оточують. І якщо я в чомусь не згодна з більшістю, це не означає, що я кидаю виклик. Я хочу утвердиться як особистість. Я розумію, що свобода внутрішня важливіша, ніж фізична.
Я думаю, що свобода — це, в першу чергу, свобода від забобонів. Забобони обмежують здібності людини, оскільки в більшості випадків засновані на помилкових знаннях і виводах. Свобода — це свобода вибору. Людина винна сама вибирати, де йому вчитися і працювати, де йому жити. Свобода — це розумні закони і розумне підпорядкування ним. Закони повинні ґрунтуватися на пошані до особи. Справедливі закони забезпечують людині свободу. Свобода — це свобода слова, друку, думки. Людина повинна мати право думати і говорити те, що думає. Всяка думка, навіть помилкова, заслуговує пошани. Немає поганих думок, поганих смаків. Є різні. Свобода — це можливість самому ухвалювати рішення і нести за них відповідальність. Заборона чого-небудь ми, підлітки, сприймаємо як обмеження свободи. Сьогодні я маю право вибирати місце навчання, улюблене заняття, друзів. Я можу вибирати, яку книгу прочитати, яку музику слухати. Я не вільна від думки тих, що оточують. І якщо я в чомусь не згодна з більшістю, це не означає, що я кидаю виклик. Я хочу утвердиться як особистість. Я розумію, що свобода внутрішня важливіша, ніж фізична.