Диктант(самодиктант) Зі страше(нн, н)ою швидкіс(ь)(тт)ю Марс набл(е,и)жався. Саме таке було почу(т,тт)я ракета стоїть на місці а заповітна кр(е,и)ваво /червона планета мчить мені на/зустріч(ь). Правда вона тепер була вже не /червона. У кругле віконце з прозорого кварцу я міг уже ясно бачити жовто/гарячі рівнини пустинь зелені плями росли(н,нн)ості і білу шапку снігів на полюсі.
Моя рука наче пр(е,и)к(и,е)піла до важелів к(и,е)рува(нн,н)я але очі жадібно вб(и,е)рали в себе поверхню Марса. Я вже бачив те що най/більше хв(и,е)лювало мене протягом ус(..,ь)ого мого жи(т,тт)я. Я бачив гл(е,и)бокі в(е,и)л(е,и)чезні прова(лл,л)я. Вони в усіх напрямках пер(и,е)різали планету. Ось ці ш(е,и)рокі тріщ(и,і)ни багато років тому вважали у /нас на (з,З)емлі за канали. Я бачив уже світлі плями озер бачив море...
Ракета сіла в море. Хвиля вдар(е,и)ла у віконця ілюмінаторів..
Та не /встигли буруни п(и,е)р(е,и)котитися через ракету як вона вже ле(х,г)ко й бл(е,и)скавично мчала поверхнею моря гострим носом ріжуч(и,і) хвилі. Швидкіс(ь)ть її змен(ь)шувалась дуже повільно і я пильнував щоб не/ наскочити на якийсь острівець чи скелю. В/одно/час я вперто але поступово сантиметр за сантиметром випускав щит Цера. На/решті чотири/кутний сталевий щит закрив у/весь ніс ракети. Ракета зуп(е,и)нилась! Вона тепер плавно хиталась на хвилях ця металева сигара між/зоряний корабель чудесний витвір техніки!
Жив собі у минулому столітті на Закарпатті богатир Іван Фірцак, якого ще звуть Іваном Силою. Це була реальна постать нашої історії. Люди прозвали його ще Кротоном на честь давньогрецького силача, що міг носити бика на плечах. Іван сам теж міг носити биків на плечах. Можна вважати Івана Силу гордістю історії України. Таких людей треба більше, бо вони – великі та яскраві особистості.
Я читав художній твір про цього силача. Він називається «Неймовірні пригоди Івана Сили». Там розповідається, як Іван виборов титул найсильнішої людини світу. А починав він з простої важкої селянської роботи, а потім з простого вантажника на вокзалі. Твір розповідає про справжню дружбу, адже багато чим Іван завдячував своєму тренерові доктору Брякусу. Той зумів розпізнати його талант. На жаль, тренер рано загинув та не побачив світової перемоги учня.
Іван Сила був такою міцною людиною, що міг лежати на товченому склі, тягати зубами вантажівки, розривати ланцюги з заліза. Одного разу, коли він ще жив у карпатському селі, він мав орати поле плугом з коровою. Йому стало шкода тварини, тому він запряг до плугу себе замість корови та сам виорав поле.
Мені Іван Сила подобається тому, що він наполегливо тренувався та зумів показати усім свій талант. Я ще бачив про нього український фільм, що так і названий: «Іван Сила». Щоб ставати сильнішим, парубок цілими днями усюди носив з собою гирю у двадцять п’ять кілограмів. Він навіть їздив з нею у трамваях! А пізніше вже навчився такими гирями жонглювати! Іван – сильна духом та цілеспрямована людина. Він – приклад справжнього спортсмена.
Объяснение:
Жив собі у минулому столітті на Закарпатті богатир Іван Фірцак, якого ще звуть Іваном Силою. Це була реальна постать нашої історії. Люди прозвали його ще Кротоном на честь давньогрецького силача, що міг носити бика на плечах. Іван сам теж міг носити биків на плечах. Можна вважати Івана Силу гордістю історії України. Таких людей треба більше, бо вони – великі та яскраві особистості.
Я читав художній твір про цього силача. Він називається «Неймовірні пригоди Івана Сили». Там розповідається, як Іван виборов титул найсильнішої людини світу. А починав він з простої важкої селянської роботи, а потім з простого вантажника на вокзалі. Твір розповідає про справжню дружбу, адже багато чим Іван завдячував своєму тренерові доктору Брякусу. Той зумів розпізнати його талант. На жаль, тренер рано загинув та не побачив світової перемоги учня.
Іван Сила був такою міцною людиною, що міг лежати на товченому склі, тягати зубами вантажівки, розривати ланцюги з заліза. Одного разу, коли він ще жив у карпатському селі, він мав орати поле плугом з коровою. Йому стало шкода тварини, тому він запряг до плугу себе замість корови та сам виорав поле.
Мені Іван Сила подобається тому, що він наполегливо тренувався та зумів показати усім свій талант. Я ще бачив про нього український фільм, що так і названий: «Іван Сила». Щоб ставати сильнішим, парубок цілими днями усюди носив з собою гирю у двадцять п’ять кілограмів. Він навіть їздив з нею у трамваях! А пізніше вже навчився такими гирями жонглювати! Іван – сильна духом та цілеспрямована людина. Він – приклад справжнього спортсмена.
Объяснение: