«єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність
прочитайте фразеологізми, що вживаються в білоруській, російські
польській мовах, розтлумачте їх та доберіть українські відповіли
зробіть висновок, чи можна фразеологізми перекладати дослівно,
білоруська мова: голы, як стары вені
«допитливість ство-
(голий, як старий віник), дзвюх сарок за
рює вчених і поетів»
хвост трымаць (двох сорок за хвіст трима
радимо прочитати книгу
ти), кулакамі пачаставаць (кулаками при
віктора дмитровича
гостити), бараду задверці (бороду задерти
ужченка «народження і
життя фразеологіз-
з камара каня рабіць (з комара коно
му». книжка в цікавій та
робити).
популярній формі роз-
російська мова: без царя в голове (без царя
повідає про походження в голові), выеденного яйца не стоит (виїденого
та значення багатьох яйця не варте), нести ахинею (нести axi-
фразеологізмів, про
нею), ни к селу ни к городу (ні до села, ні до
їхнє життя в мові наро-
міста), после дождичка в четверг (після
ду, художніх текстах.
дощику в четвер).
польська мова: со mа piernik do wiatraka
(що спільного між пряником і ві być nie w sosie (бути не в
соусі), wiercié komus dziure w brzuchu (просвердлити комусь дірку в
животі), ma muсhу w nosie (має мухи в носі).
1ва
Одразу вибачаюся, почала писати і трохи занесло і з мініатюрою і з усмішкою. Прибереш те, що не підійде.
Зима у нас, як відомо, останнім часом якась не зимова. Бо лінива стала. Лінується і сніжком притрусити і морозцем обдати. Якась напасть, а не зима. Ні дітям тобі погратися у сніжки, ні дорослим поскиглити, коли ті приходять додому немов сніговики.
Он раніше, - дід розповідав, - ще з кінця жовтня–початку листопада починало падати на голову (раз сніг, раз бурулька – тут як поталанить). А тут на початку грудня щось випало, і нате: наступного дня вже майже нічого нема. Ну хіба що калюжі і тонкий льодок де-не-де. Це щоб веселіше падати було: береш розгін на ковзанці і летиш у калюжу. Якщо по дорозі нікого не зачепиш, то бухнешся, а як зачепиш – бухнетеся обоє. А хто казав, що буде легко?..
«То все від ліні зимової», - каже мій дід. А він на зимах знається. Всю війну пройшов пішки і розповідає, що тепліше за мінус десять зимою не було. «Отоді вона не лінувалася, тоді ого-го! Фріци геть вимерзли – таке робилося. То вона нам так допомагала: їх брала, а нас – ні. Що за зими були! Холодильників не треба було, кашу винесеш на мороз – одразу холодець! Хоч бийся нею… Може воно зараз і краще, тепліше, але тоді якось веселіше було».
А я оце собі думаю, може вона просто втомилася і зараз відпочиває після тих воєнних трудозим?