Для дурнів закон не писаний. Ледареві норма не вказана. Силуване - не милуване. Невисіяне насіння і на той рік не пропаде. Слово не куповане, але й не продане. Він грамотний, та не друкований. Яка диковина, що собака не кована. Неспіймана риба завжди велика. Пішов так мені вік, як несоленій капусті. Незораний переліг не схилить урожай до ніг. Продумана робота – певна, а непродумана – даремна. У недоглянутого майна всі господарі. Незакінчене діло покривається снігом. Скачуть не писані рукави, а сите черево. Вір не почутому, а баченому. Написати значення прислів'їв.​

   Пропоную скласти твір на тему "Моє шкільне подвір'я" так:

   Як багато прекрасних речей нас пов’язує зі школою. Все здається нам тут рідним та близьким. На шкільному подвір’ї ми вперше зустрілись зі своїми однокласниками та вчителькою. Наше шкільне подвір’я дуже красиве та затишне. Воно відгороджене парканом, тому ніхто зі сторонніх сюди не зайде. На подвір’ї ростуть туї, височіють ялинки. 

    Справжньою прикрасою шкільного подвір’я є величезний та дуже старий дуб. Хто захоче посидіти в затишку після уроків, той зможе присісти на лавочку. Першокласники залюбки скидають туди свої портфелі та йдуть гратися на майданчик. Адже перед школою у нас є гарний гральний майданчик, де можуть погуляти всі охочі учні. Отже, наше шкільне подвір’я дуже затишне, зелене та веселе, адже з нього завжди лунає сміх щасливих дітей.

Донедавна всі ці люди спілкувались виключно російською або ж суржиком, однак у якийсь момент кожен із них зрозумів: «Хочу перейти на українську». Когось до цього підштовхнула агресія Росії, когось мовна ситуація в країні, а хтось просто усвідомив, що він українець. Чи складно було і що змінилось у житті? Про це вони розповіли Радіо Свобода.Я все життя була російськомовна і української не знала взагалі, тільки українські пісні. Але в 2008 році Росія напала на маленьку Грузію. У мене просто волосся дибки стало від того, що відбувалося. А потім я випадково побачила документальний фільм про те, як там усе було насправді, і зрозуміла, що наступними будемо ми. Я сказала про це своєму чоловікові. Він у мене росіянин, але він відповів, що ніколи в житті Росія не нападе на Україну. Та швидко минули роки, і Росія таки напала. Я запитала його, чи пам’ятає він мої слова, але він не захотів про це говорити.