Екологічні проблеми завжди були актуальними, особливо в наш час, коли людина під постійним дахом міста, забуває, що є ще світ поза бетонними стінами. Шлях збереження природи я вбачаю в тому, що б кожна людина визначила для себе пріорітети. Наприклад, що вона хоче мати в майбутньому: таку ж ніжну і турботливу матінку-природу, яку ми звикли зустрічати в віршах і на картинах, і яка поступово відходить у минуле, чи страшне середовище для існування , яке горнеться все ближче, і топить все прекрасне в океані смітття і бруду - домівку, де не можливо буде з насолодою зробити ковток повітря чи навіть подивитись на чисті блакитні води річок. До того часу, як кожен з нас не визнає проблеми, боротьба не принесе бажаних результатів. Тому що який сенс в тому, що збереться купка активістів, позбирає сміття на певній території, а завтра вже аморальні особистості знову насмітять.Так, вибачте, ніяких сил не наберешся. Тому потрібно діяти більш глобально! Проводити заходи з масовим залученням людей і демонструвати всі ті перспективи нашої планети, що відбудуться через нашу небалості. Я вважаю, що це має подіяти. Хоча менталітет у людей різний... Та надія, як кажуть в народі, помирає останньою. Я вірю, що в серці кожного ще не погасла іскра любові до природи!
Збереження природи стало актуальним у наш час — епоху інформаційного буму, шаленого розвитку науково-технічного прогресу, атомної ери. Жак Кусто відзначав, що раніше природа лякала людину, а тепер людина стала загрозою для природи. Розвиток цивілізації досяг значення планетарної біохімічної сили, Зараз немає жодного місця на планеті, якого б не торкнулась рука людини. Ще у XV столітті діяльність людей мала локальний характер. Тепер вони охопила всю планету й набула глобальних масштабів. Якщо в 70-х роках XX століття членами ООН відзначалося, що головною була проблема війни та миру, то в кінці століття гостро постало питання радіаційного забруднення. Відомо, що саме це стало однією з причин 70% захворювань населення планети. Особливо небезпечне забруднення атмосферного повітря у великих містах земної кулі, Другою проблемою є співвідношення кисню й вуглецю. Вчені та спеціалісти скандинавських країн помітили зміни клімату на планеті, зменшення льодового покриву, збільшення рівня світового океану. Однією з найважливіших проблем є збереження рівня запасів води. Відомої що стан світового океану залежить від стану материків. Наприклад, у Середземне море потрапляють тисячі тонн шкідливих речовин, 88% вод, що потрапляють із 120 найбільших міст, не проходять відповідного очищення. Ситуація практично вийшла з-під контролю. Аральське море стало справжньою зоною лиха. Напруженим є становище в районах, що постраждали від Чорнобильської трагедії. Критичний стан із забрудненням води в районах Уралу, Кузбасу ти ряду інших. Вченими констатується факт, що 2% нафти, яка перевозиться судами, потрапляє в океан внаслідок аварій. Отже, все це свідчить про справжню екологічну біду. У багатьох районах не вистачає запасів питної води. Наприкпад. у Нью-Йорку, Гонконзі люди користуються привезеною водою. Необхідно відзначити й хижацьке ставлення людини до природних ресурсів. Звичайно, вплив діяльності має як позитивний, так і негативний бік Людиною створюються нові сорти рослин, породи тварин. Але біда в тому, що біосфера втрачає засоби самовідновлюватися. Людина більше руйнує, тим самим обмежуючи цю властивість природних ресурсів. Глобальні зміни кліматичних умов на планеті тісно пов’язані зі змінами інтенсивності ультрафіолетового випромінювання. За останні 16 років у північній півкулі зменшилася наявність озону в середньому на 5%. Вчені підрахували, що на кожен 1% зменшення озонового шару збільшується кількість захворювань раком на 7%. П’ятого березня 1989 року в Лондоні була проведена Міжнародна конференція з питань рятування озонового шару землі. У роботі цієї конференції взяли участь представники більше 100 держав світу. Важливою проблемою залишається й охорона рослинного та тваринного світу. До Червоної книги України занесено до 382 видів тварин та близько 150 видів рослин. Постановою Верховної Ради України від 29 жовтня 1992 року затверджено «Положення про Червону книгу України», яка є основним державним документом з питань охорони рослинного та тваринного світу. Добре, що люди зрозуміли врешті-решт на початку третього тисячоліття, якої шкоди завдає природі необдумана діяльність, безгосподарське ставлення до природи. XX століття стало століттям переходу біосфери в ноосферу (сферу розуму). Сподіваємося, що людина постане перед природою не руйначем, а творцем. Цю істину повинен усвідомити кожний. Від цього залежить життя на нашій такій маленькій і такій беззахисній планеті Земля.
Екологічні проблеми завжди були актуальними, особливо в наш час, коли людина під постійним дахом міста, забуває, що є ще світ поза бетонними стінами. Шлях збереження природи я вбачаю в тому, що б кожна людина визначила для себе пріорітети. Наприклад, що вона хоче мати в майбутньому: таку ж ніжну і турботливу матінку-природу, яку ми звикли зустрічати в віршах і на картинах, і яка поступово відходить у минуле, чи страшне середовище для існування , яке горнеться все ближче, і топить все прекрасне в океані смітття і бруду - домівку, де не можливо буде з насолодою зробити ковток повітря чи навіть подивитись на чисті блакитні води річок. До того часу, як кожен з нас не визнає проблеми, боротьба не принесе бажаних результатів. Тому що який сенс в тому, що збереться купка активістів, позбирає сміття на певній території, а завтра вже аморальні особистості знову насмітять.Так, вибачте, ніяких сил не наберешся. Тому потрібно діяти більш глобально! Проводити заходи з масовим залученням людей і демонструвати всі ті перспективи нашої планети, що відбудуться через нашу небалості. Я вважаю, що це має подіяти. Хоча менталітет у людей різний... Та надія, як кажуть в народі, помирає останньою. Я вірю, що в серці кожного ще не погасла іскра любові до природи!
Збереження природи стало актуальним у наш час — епоху інформаційного буму, шаленого розвитку науково-технічного прогресу, атомної ери. Жак Кусто відзначав, що раніше природа лякала людину, а тепер людина стала загрозою для природи. Розвиток цивілізації досяг значення планетарної біохімічної сили, Зараз немає жодного місця на планеті, якого б не торкнулась рука людини. Ще у XV столітті діяльність людей мала локальний характер. Тепер вони охопила всю планету й набула глобальних масштабів. Якщо в 70-х роках XX століття членами ООН відзначалося, що головною була проблема війни та миру, то в кінці століття гостро постало питання радіаційного забруднення. Відомо, що саме це стало однією з причин 70% захворювань населення планети. Особливо небезпечне забруднення атмосферного повітря у великих містах земної кулі, Другою проблемою є співвідношення кисню й вуглецю. Вчені та спеціалісти скандинавських країн помітили зміни клімату на планеті, зменшення льодового покриву, збільшення рівня світового океану. Однією з найважливіших проблем є збереження рівня запасів води. Відомої що стан світового океану залежить від стану материків. Наприклад, у Середземне море потрапляють тисячі тонн шкідливих речовин, 88% вод, що потрапляють із 120 найбільших міст, не проходять відповідного очищення. Ситуація практично вийшла з-під контролю. Аральське море стало справжньою зоною лиха. Напруженим є становище в районах, що постраждали від Чорнобильської трагедії. Критичний стан із забрудненням води в районах Уралу, Кузбасу ти ряду інших. Вченими констатується факт, що 2% нафти, яка перевозиться судами, потрапляє в океан внаслідок аварій. Отже, все це свідчить про справжню екологічну біду. У багатьох районах не вистачає запасів питної води. Наприкпад. у Нью-Йорку, Гонконзі люди користуються привезеною водою. Необхідно відзначити й хижацьке ставлення людини до природних ресурсів. Звичайно, вплив діяльності має як позитивний, так і негативний бік Людиною створюються нові сорти рослин, породи тварин. Але біда в тому, що біосфера втрачає засоби самовідновлюватися. Людина більше руйнує, тим самим обмежуючи цю властивість природних ресурсів. Глобальні зміни кліматичних умов на планеті тісно пов’язані зі змінами інтенсивності ультрафіолетового випромінювання. За останні 16 років у північній півкулі зменшилася наявність озону в середньому на 5%. Вчені підрахували, що на кожен 1% зменшення озонового шару збільшується кількість захворювань раком на 7%. П’ятого березня 1989 року в Лондоні була проведена Міжнародна конференція з питань рятування озонового шару землі. У роботі цієї конференції взяли участь представники більше 100 держав світу. Важливою проблемою залишається й охорона рослинного та тваринного світу. До Червоної книги України занесено до 382 видів тварин та близько 150 видів рослин. Постановою Верховної Ради України від 29 жовтня 1992 року затверджено «Положення про Червону книгу України», яка є основним державним документом з питань охорони рослинного та тваринного світу. Добре, що люди зрозуміли врешті-решт на початку третього тисячоліття, якої шкоди завдає природі необдумана діяльність, безгосподарське ставлення до природи. XX століття стало століттям переходу біосфери в ноосферу (сферу розуму). Сподіваємося, що людина постане перед природою не руйначем, а творцем. Цю істину повинен усвідомити кожний. Від цього залежить життя на нашій такій маленькій і такій беззахисній планеті Земля.