Воно таке. Що мале, що велике - усе в порiвняннi. Пiдiйшов до людини, що впала, викликав "швидку" - великий вчинок? Та що там, хвилина розмови по мобiлцi. А може ти людинi життя врятував? От шляк трафив, ще б декiлька хвилин прогавили - не вiдкачали б. А подвiр'я приборкати? Ну поробив годину. А тут люди подивилися, чому на тiй багатоповерхiвцi охайно, а в нас такий бардак? Негаразд, треба теж... Туди-сюди, бач - а у нас уже iнша держава. Корупцiя? А ти не давай хабаря, де тодi хабарник його вiзьме? Це вчинок чи нi? Ми - народ. Ми - держава. Якi ми - такою вона буде. А з ворогами якось впоратись можна, Бог до
Книга веде нас у дивосвіт художнього слова, знайомить із героями, що втілюють добро, милосердя, мужність, красу і справедливість. У світі існує безліч книжок, різних за характером та призначенням: одні розважають, інші виховують кращі людські якості. Книга — найцінніший здобуток людського розуму, скарбниця знань. Недарма у народі кажуть: «Книга вчить, як на світі жить».
Мені дуже подобається художня література. Читаючи книги, ми перелітаємо в інші епохи, заглиблюємося в долю героїв, разом із ними радіємо і сумуємо, переборюємо найтяжчі випробування.
Нещодавно моя бабуся запропонувала мені прочитати «Повість про справжню людину» Б. Полевого. Мене вразила історія льотчика Маресьева. В бою і фашистами його літак було збито. Льотчику пощастило: він упав на вікову ялину, а потім зісковзнув у великий замет. Це врятувало йому житгя. Але піл час падіння йому роздробило ступні. Близько двох тижнів він повз по снігу, Його знайшли хлопчики. У шпиталі Маресьеву повідомили, що ноги врятувати не вдасться і їх треба ампутувати. Але не літати ця людина не могла. Для нього літати — це означало жити. Мужній льотчик навчився керувати літаком, маючи замість ніг протези. Він літав і збивав німецькі літаки аж до дня перемоги. Його мужність, упертість у досягненні мети вразили мене. Прочитавши повість, я замислився над своїм життям. І ще я зрозумів, що означає справжня дружба. Завдяки повісті я точно знаю, які якості треба виховувати в собі, щоб хоч трохи бути схожим на людину, про яку знає весь світ.
Книга вселяє в нас любов до рідної України, повагу до інших народів, інтерес до їхньої культури, виховує почуття патріотизму. Вона навчає рідної мови, доносить до читача глибину й красу художнього слова, допомагає усвідомити його велику силу. Книга — це мудрий, розважливий, найвірніший друг, який супроводжує нас протягом усього життя.
Книга веде нас у дивосвіт художнього слова, знайомить із героями, що втілюють добро, милосердя, мужність, красу і справедливість. У світі існує безліч книжок, різних за характером та призначенням: одні розважають, інші виховують кращі людські якості. Книга — найцінніший здобуток людського розуму, скарбниця знань. Недарма у народі кажуть: «Книга вчить, як на світі жить».
Мені дуже подобається художня література. Читаючи книги, ми перелітаємо в інші епохи, заглиблюємося в долю героїв, разом із ними радіємо і сумуємо, переборюємо найтяжчі випробування.
Нещодавно моя бабуся запропонувала мені прочитати «Повість про справжню людину» Б. Полевого. Мене вразила історія льотчика Маресьева. В бою і фашистами його літак було збито. Льотчику пощастило: він упав на вікову ялину, а потім зісковзнув у великий замет. Це врятувало йому житгя. Але піл час падіння йому роздробило ступні. Близько двох тижнів він повз по снігу, Його знайшли хлопчики. У шпиталі Маресьеву повідомили, що ноги врятувати не вдасться і їх треба ампутувати. Але не літати ця людина не могла. Для нього літати — це означало жити. Мужній льотчик навчився керувати літаком, маючи замість ніг протези. Він літав і збивав німецькі літаки аж до дня перемоги. Його мужність, упертість у досягненні мети вразили мене. Прочитавши повість, я замислився над своїм життям. І ще я зрозумів, що означає справжня дружба. Завдяки повісті я точно знаю, які якості треба виховувати в собі, щоб хоч трохи бути схожим на людину, про яку знає весь світ.
Книга вселяє в нас любов до рідної України, повагу до інших народів, інтерес до їхньої культури, виховує почуття патріотизму. Вона навчає рідної мови, доносить до читача глибину й красу художнього слова, допомагає усвідомити його велику силу. Книга — це мудрий, розважливий, найвірніший друг, який супроводжує нас протягом усього життя.