До фразеологічних одиниць належать і форми вітання та прощання. Вони давно усталилися в українській мові, і їх не варто модернізувати без потреби. Досить часто чуємо неправильні з погляду української граматики форми вітання та прощання в розмовному мовленні, по радіо й телебаченню «Добрий ранок!; Доброго дня, шановна редакція! (тут іще й ігнорування кличного відмінка — редакціє); Доброго вечора, шановні телеглядачі; Доброї (спокійної, навіть гарної) ночі, дорогі діти!» В українській літературній мові усталилися такі форми: Доброго ранку!; Добрий день! (Добридень!); Добрий вечір! (Добривечір!); На добраніч! Добраніч!
А) Чи вживаєте ви або хтось з ваших знайомих форми вітання, котрий, як пише автор, «не варто модернізувати без потреби»?
- Чому ви не розважаєтесь разом з іншими?-вирішила запитати я.-Адже тут так весело.
-Весело.Але я вже не в тому віці, щоб бігати чи стрибати.-відповів він.
-Щоб було весело, не обов*язково стрибати чи бігати.
-А що ж я маю робити?-зацікавився дідусь.
-Коли я вас побачила, ви були такі сумні, що мені теж стало невесело.Може, вам просто посміхнутись?Просто так?
Він неочікуванно посміхнувся, і день здався мені кращим.
-Ти права.Мені справді стало веселіше.-відповів старенький, і з посмішкою пошкандибав собі далі.
Називний та година той день стільки дітей сама дівчина.
Родовий: тієї години того дня стількох дітей самої дівчини
Давальний: тій годині тому дню стільком дітям самій дівчині
Знахідний: ту годину той день стільки дітей саму дівчину
Орудний: тією годиною тим днем стількома дітьми самою дівчиною
Місцевий: тій годині тому дню на стількох дітях на самій дівчині
Кличний: ту годину той день ---------------------- сама дівчино