Збірні числівники утворюємо тільки від числівників від двох до двадцяти та від числівника тридцять.Від деяких збірних числівників утворюємо слова з пестливим значенням: трійко, п'ятірко.Збірні числівники поширені в розмовному тахудожньому мовленні. Іх майже не вживаємо в офіційно-діловому й науковому стилях.
У кінці деяких числівників після т пишемо знак м'якшення (п'ять, дев'ять). Проте всередині складних числівників знак м'якшення не пишемо.НАПРИКЛД: п'ятнадцять, шістдесят, дев'ятсот.
Вирвати кілок із землі мені вдлось з легкістю. Коза спочатку розгубливо зробила декілька кроків у бік і зрозуміла, що її більше нічого не тримає. Вона задоволено похитала головою і швидко попрямувала до невеликого садка. Садок той давно ніким не доглядався і огорожа була майже зруйнована. Манька швидко зникла за розлогими кущами ясенка і калини. Я з великою душевною втіхою попрямував до товаришів і через декілька хвилин мої думки вже були зайняті іншими речами. Але коли я повернувся ввечері додому, мене чекала неприемність. На порозі стояла розлючена мати разом із сусідкою. Вона сварила мене за те що я відв"язав козу. Виявилось, що сусідка знайшла її у своєму городі, коли та зі спокійною совістю їла капусту. Мені стало соромно за свій вчинок. Я ж хотів щоб було краще, а виявилось, як завжди Наступного ранку я знову побачивв прив"язану сумну Маньку.
Объяснение:
Збірні числівники утворюємо тільки від числівників від двох до двадцяти та від числівника тридцять.Від деяких збірних числівників утворюємо слова з пестливим значенням: трійко, п'ятірко.Збірні числівники поширені в розмовному тахудожньому мовленні. Іх майже не вживаємо в офіційно-діловому й науковому стилях.
У кінці деяких числівників після т пишемо знак м'якшення (п'ять, дев'ять). Проте всередині складних числівників знак м'якшення не пишемо.НАПРИКЛД: п'ятнадцять, шістдесят, дев'ятсот.
І можете поставить Внизу ! Ну там Ну да ну
Вирвати кілок із землі мені вдлось з легкістю. Коза спочатку розгубливо зробила декілька кроків у бік і зрозуміла, що її більше нічого не тримає. Вона задоволено похитала головою і швидко попрямувала до невеликого садка. Садок той давно ніким не доглядався і огорожа була майже зруйнована. Манька швидко зникла за розлогими кущами ясенка і калини. Я з великою душевною втіхою попрямував до товаришів і через декілька хвилин мої думки вже були зайняті іншими речами. Але коли я повернувся ввечері додому, мене чекала неприемність. На порозі стояла розлючена мати разом із сусідкою. Вона сварила мене за те що я відв"язав козу. Виявилось, що сусідка знайшла її у своєму городі, коли та зі спокійною совістю їла капусту. Мені стало соромно за свій вчинок. Я ж хотів щоб було краще, а виявилось, як завжди Наступного ранку я знову побачивв прив"язану сумну Маньку.