ДО КОНЦА ДНЯ
Написати міні-твір «Мої позитивні та негативні враження від дистанційного навчання використовуючи в ньому складносурядні, складнопідрядні, безсполучникові та складнопідрядні з кількома підрядними реченнями ( в дужках nісля кожного речення зазначаєте вид речення)
нарешті і до нашого міста прибула на білих конях зима. випав білий пухнастий сніг і закрив собою все: землю, дороги, тротуари, одягнув дерева і кущі в теплі шуби.
білі коні де пролинуть вони,
там земля у снігах голубіє
я вийшов на вулицю і не впізнав її. тільки вчора ввечері все навкруги було чорним і непривітним, а сьогодні вранці сніг так блищить на сонці, що аж очам боляче. іду вулицею і по слідах на снігу бачу: ось собака пробіг, а он пташині сліди залишились на білому снігу. калюжі замерзли, перетворившись на кришталеві озерця, в яких видно воду. тихо на вулиці, усі звуки потонули в снігу.
і куди не глянеш оком, —
біле все кругом,
де змахне зима широким
білим
моя вулиця гарна в будь-яку пору року. але взимку вона стає якоюсь загадковою і чарівною. дивишся на дерева — і вони тобі казковими новорічними ялинками, які чекають зимових свят. іноді вулицю так засипає снігом, що ми з сусі змушені рити тунелі, щоб можна було вибратися із снігового полону.
нам весело взимку, а от птахам — не дуже, тому ми піклуємось про них — підгодовуємо. на білій скатертині снігу яскраво виділяються червоні ягоди горобини. дивлюсь, як галки скльовують їх довгими дзьобами. хтось прикрасив ліхтариками найбільшу ялинку на нашій вулиці. дружно чекаємо веселих свят.
у сутінки зима вгорнулась,
клянучи холоди, заснула.
навшпиньки ніч з-за хмар зіпнулась,
в замети сторожко ступнула.
стрункі тополі нарядила
у тіней трепетні примари,
і вмить в захмарну вись злетіла,
де місяць пас зірок отари.
– сріблястий місяцю, пастуше!
надходить мить моя остання,
жени скоріш отару, друже,
нап‘ється хай краси світання!
зірки красою обпилися,
скупались в барвах наостанку,
багряним злотом розлилися
та й розчинились у світанку.
за ними й ніч крилом змахнула,
між хмари десь .
зима з заметів позіхнула:
ох! я, здається, щось проспала…