До кожного рядку написати вид односкладного речення. По селу застрибало відлуння цокоту сокири.
Навколо запахло чебрецем і м’ятою.
Напечемо солодкої цибулі, із підчеревини нашкваримо шкварок.
Передсвітанкова весняна тиша рідних полів.
Батьківщину і матір не вибирають.
У тихім сквері серед віт мармурова Венера.
Вузенька вуличка. Стіна, повита хмелем.
У синіх відрах листя лопушине.
Твої спогади світлі, але щемливі.
За вікном жоржини й чорнобривці.
Бережи честь змолоду.
Ночвами моря не перепливеш.
Лупайте сю скалу!
Поспішайте творити добро!
Щозміни норму виконуємо на сто відсотків.
Батьків не вибирають.
Нарешті ремонтують магістраль.
Правди не сховаєш.
Коней на переправі не міняють.
З двох бід вибирають меншу.
День народження святкуватиму пізніше.
Правда неправду перетягне.
Немає пісні без любові.
Держи кишеню і уста замкненими.
Спинися, мить, зіграй сонату вічну!
Весна, і смерть, і світле воскресіння.
По радіо повідомляють про нельотну погоду.
Семеро одного не ждуть.
Дарованому коневі в зуби не дивляться.
Незабаром має світати.
Привіт! Як справи?
- Доброго ранку! Нарешті зустрілися, сто років не бачилися! В мене все добре. Як ти?
- У мене теж все гаразд.
- Куди підемо?
- Можна у кіно, парк чи кафе. Тож обирай.
- Тоді я пропоную спочатку прогулятися до парку, а пізніше можна буде відвідати одне затишне кафе.
- Ну, то добре, ходімо вже. Розповідай, як твої успіхи у навчанні
- Усе добре, потроху просуваюся.
- Як не дивно, але в мене теж саме.
- Тож усе, як завжди.Ого вже 13 година мені потрібно йти!
-Куди?
-Ми з мамою йдемо у кіно.
-Я сподіваюся що ми ще зустрінемося.Бувай!
-Бувай!