До поданих іменників (дієслів) запишіть похідні від них прикметники або іменники. Поясніть звукові зміни і написання. Тиждень, млость, пристрасть, ячмінь, яйце, кореспондент, опонент, компост, кістка, форпост, капость, зморщитися, хвастатися, пеститися, виїздити, улестити.
Розділові знаки між однорідними членами речення
Кома ставиться між однорідними членами речення, з’єднаними безсполучниковим зв’язком (В селі бігли з дворів назустріч чумакам дівчата, діти, поважні діди з палицями (С. Васильченко)).
Якщо однорідні члени речення поєднані за до сполучників, то кома ставиться: 1) при протиставних сполучниках а, але, та (= але), однак, проте, зате (Ніч була темна, але тиха (І. Нечуй-Левицький); 2) при єднальних та розділових сполучниках і…і, або…або, то…то, ні…ні, чи…чи, якщо вони повторюються (Ведмеді бувають бурі, і сірі, і білі (Остап Вишня)); 3) між однорідними членами речення, з’єднаними сполучниками попарно (Оживлялась музика крапель, сумних і веселих, лінивих і жвавих, глухих та дзвінких (М. Коцюбинський)).
Між поширеними однорідними членами речення іноді ставиться крапка з комою, особливо коли в їхньому складі вже є розділові знаки (Товариство почало виходити з куреня; віталося з рибалками, котрі поралися то коло снасті, то коло свого убогого добутку).
Кома не ставиться між однорідними членами речення, якщо вони поєднані неповторюваними єднальними або розділовими сполучниками (Зліз кіт на сало та й кричить: «Мало!» (Нар. тв.)).
Між однорідними членами речення в деяких випадках може також ставитися тире: 1) при протиставленні, тобто на місці протиставних сполучників а, але (То не хмара — біла пташка хмарою спустилась (Т. Шевченко)); 2) між однорідними присудками, якщо наступний виражає швидку зміну подій або уточнення попередньої дії (Не вечеряти, не сидіти, не розмовляти, а впасти на лаву — і вмить склепити очі (М. Коцюбинський)).
Объяснение: