До поданих ненормативних слів та словосполучень добріть нормативні
Тлумачити по-другому, піднімати питання, поставляти продукти, заставляти
мовчати, воєнна тайна, збори постановили, терпелива людина, багаточисленна аудиторія,
від чистого серця, коротше кажучи, переписуватися з партнерами, відігравати значення,
давайте навчимося, невірна відповідь, рідке пальне, пам’ятник Тараса Шевченка,
переводити текст, під ранок, під кінець дня, подзвони мені без чверті сім, два інженера
Звернувшись до світової історії, можна побачити, що навіть стародавні народи ніколи не замислювались над тим, якою мовою їм розмовляти – своєю рідною, чи мовою сусідніх народів. Не менш яскравим прикладом поважливого ставлення до своїх традицій, до своєї культури та до своєї мови є індійські, африканські та австралійські племена. Ці нерозвинені племена, далекі від цивілізації, примушені були вчити мову їх колонізаторів, але, незважаючи на це, до нашого часу зберегли культуру та мову своїх племен і досі добре на ній розуміються.
Від душі хочеться вірити, що пройде час і українська мова не залишиться для наших співвітчизників лише державною мовою для службового використання, а стане мовою повсякденного спілкування. Хочеться вірити, що ми будемо чути рідну мову на вилиці, в родині, будемо нею спілкуватися та думати по-українські. А поки що залишається чекати, коли прийде до нас усвідомленні важливості рідної мови. Лише після цього ми зможемо в повній мірі вважати свою країну великою європейською державою.
Україна – вільна та демократична держава, тому ніхто тне забороняє спілкуватися громадянам на тій мові, яка їм більше до вподоби, але знати рідну мову, вміти її розуміти та розмовляти по-українські повинен кожен справжній патріот і громадянин України. Не слід забувати про її вивчення, адже ми не дивуємось, що багатонаціональне населення Сполучених Штатів поважає державну мову, а основною умовою отримання американського громадянства є гарне знання англійської. Чому ж тоді наші співвітчизники й досі не можуть визначити місце української мови в житті сучасного українського суспільства і незалежної держави?
Кожний із нас повинен усвідомлювати, що «не можна любити народів других, коли ти не любиш Вкраїну». З цими словами Володимира Сосюри важко не погодитись, бо це й насправді так – любити свою країну – це любити і знати її культуру, її традиції та її мову. Любити свою країну – це усвідомлювати себе маленькою часточкою могутнього народу, який протягом багатьох віків прагнув до свободи та незалежності и врешті-решт домігся цього. Як сказав відомий російський письменник М. Пришвін – «Я» можна сказати лише рідною мовою».
Мені і моїм одноліткам треба добре вчити рідну мову, знати та поважати її, не соромитись розмовляти українською, бо це мова Великого Кобзаря, мова великої літератури, відомої у всьому світі, мова наших предків та наших нащадків. Розвиток усіх сфер життя нашого суспільства залежить від мови, а обмежене спілкування на ній може привести до обмеження культурного рівня наших сучасників і майбутніх поколінь. Це ще одна вагома причина, з якої треба знати і вчити українську мову.
Украинська мова одна з найспивучих та найкрасивиших мов на свити. Вона дуже багата на приказки та фразеологизми, але людини потрибно мова на який його будуть розумити. По перше я не можу сказати що украинська мова якось возвиситься у майбутньому. Так ми маемо право казати що украинська мова така ж мова як и росийська и ничим не уступае у красоти та цикавости, але украинська мова це по перше мова великои поэзии та мова души.
По друге украинська мова це мова яка живе тильки у сердцях людей яки чтять традиции свого народу, яки можуть, та хочуть говорити красиво. украинська мова дае нам понять як ранише неглядючи на невзгоди люди любили життя.
Та по трете яки б труднощи не переживавала Украина, щоб з нею не сталося, украинци просто не дадуть померти наший ласкавий та спивучий мови. (извини за русский язык, но думаю разберёшься)