До поданих речень скласти й накреслити схеми.

1. Як тільки зайшов будень, небо спохмурніло, потяглися повільні хмари і почав сіяти лапатий сніг.

2. Як умчав у той ліс, то вже й місяць, і другий пішов, а він не приїздить.

3. Минула тривожна беззоряна ніч, і там, де попелисті сніги єдналися з небом, почав відділятися світанок.

4. Тимко знав, що по-народному цю квіточку називають «невісточкою», і те, що вона така прекрасна, і те, що її так звати, зачарувало його і він, присівши, дивився на неї, не зводячи очей, усміхаючись, як до гарненького маляти

5. І коли на засіданні обговорювали це питання, головний механік зауважив, що майстер буде незадоволений, але заперечити проти самої суті він не міг.

А

Объяснение:

гомонять, гуркотять, сплять, носять - 2 дієвідміна

І дієвідміна

Належать дієслова:

• з односкладовою основою: лити, мити, бити, пити;

• з суфіксами -ува-, -ну-, -і-, -а-, що не випадають в особових формах: зимувати, крикнути, білити, грати;

• з основою на приголосний: нести, мати, берегти;

• з основою на -оро-, -оло-: бороти, колоти, полоти;

• дієслова хотіти, іржати, ревіти, сопіти, гудіти.

ІІ дієвідміна

Належать дієслова:

• з суфіксами -и-, -і-(-ї-), які випадають в особових формах: сидіти, клеїти;

• з суфіксом -а- після шиплячих та [j], який випадає, в особових формах: лежати, стояти;

• дієслова спати, бігти.

Жили собі в країні знань дві частини мови Іменник  та Прикметник. І були вони добрими  друзями.  В кожного була своя роль, своє значення в українській мові.

Та якось, одного разу  вирішив Прикметник, що він головніше від  Іменника. Образився Іменник і вони посварилися.

Зовсім погано стало Прикметнику без Іменника, зрозумів він свою помилку.

І пішов до Іменника просити пробачення.

Прийшов і говорить:   " Без тебе речення вже й не речення, а казна-що, і не можна нічого зрозуміти.Пробач мені ".  І звичайно Іменник пробачив Прикметника.

І стали вони знову друзями. Але тепер кожен з них розуміє свою роль в країні знань і поважає іншого.