до , що знаєте❤ 1. Сполучник – це частина мови А самостійна, незмінна

Б службова, незмінна

В самостійна, змінна

Г службова змінна

2. Слова проте, через те що, але, хоч – це …

А вигуки

Б частки

В сполучники

Г прийменники

3. Якою частиною мови є підкреслене слово в реченні?

Хотів би я знати, про що той струмочок у мріях своїх гомонить між травою (П.Тичина).

А вигук

Б сполучник

В прийменник

Г частка

4. У якому рядку всі слова – прийменники?

А зате, не, хтозна, від

Б близько, попід, від, між

В через те що, поміж, ніколи

Г тому що, ніяк, будь-коли

5. Скільки у поданому реченні сполучників?

Ти до мене прийшла не з казки чи сну, і здалося мені, що стрічаю весну (В.Симоненко).

А 1 Б 2 В 3 Г 4

6. Виділену сполуку треба писати окремо в реченні

А Як\би там не було, а комусь належало це перевірити.

Б Як\би було десять рук, усім би робота знайшлась.

В Як\би відали ви, які славні були ті суворі, закручені хлопці.

Г Як\би не було зими, за кожух не дбали б ми.

7. У якому рядку всі прийменники пишуться разом?

А незалежно\від, на\перед, з\під, за\ради, з\за

Б по\між, згідно\з, під\час, в\продовж

В в\наслідок, до\вкола, в\здовж, по\серед, що\до

Г за\для, відповідно\до, незалежно\від, о\крім, по\за

8. У якому рядку всі слова з часткою НЕ пишуться окремо?

А не\задоволено; не\помітно; не\терпеливий; не\ти

Б не\підготовлений; не\від\нас; не\зручно; не\роба

В не\далеко, а близько; не\від\мене; не/ловлю; не\прийшовши

Г не\вільний; не\воля; не\заважай; не/ходи; не\вдаха

9. Знайдіть рядок, у якому всі слова належать до службових частин мови

А у, біля, над, заради

В начебто, встигли-таки, сьогодні

Б тепло, щоб, сказав же

Г бодай, би, ой, мляво

ІІ – ІІІ рівень (Правильна відповідь – 1 б.)

Прочитайте текст. Виконайте завдання після нього.

Зирк по хаті – (1)їх повна хата. Отак вистрибом літають. Наче ті бджоли. Тільки не гудуть. То на дзеркалі зблиснуть, то у відрі з водою, то на миснику (2)серед посуду.

(3)Якби не бджоли – сидів би і дивився.

Побіжу до бджіл.

(4)«Кукуріку?» – здоровкається зі мною.

Треба б йому нотації прочитати, (5)що знову водив курей у школу (За М.Слабошпицьким).

10. З’ясуйте, якими частинами мови виражені слова, позначені цифрами (встановіть відповідність)

А прийменник

Б сполучник

В частка

Г вигук

11. У підкресленому реченні тексту прийменник НА вжито з іменником у формі

А родового відмінка

Б давального відмінка

В знахідного відмінка

Г місцевого відмінка

12. Виділений у тексті сполучник належить до

А єднальних сполучників

Б протиставних сполучників

В розділових сполучників

Г умовних сполучників​

Дуже часто ми чуємо: "Ти цього не гідний", "Тримай свою гідність", "Він гідна людина"...  Все це примушує нас замислитись, а що ж таке гідність? Кожна людина по-своєму розуміє поняття «гідність». Для одного це вміння відстоювати свою точку зору, переконувати в її правильності інших. Другий гідністю вважає гордість і непокору. У третього почуття гідності асоціюється з приреченістю до самотності. У моєму ж розумінні, гідність є однією з найважливіших рис кожної людини. Адже тільки людина, що має почуття особистої гідності, за будь-яких обставин посяде відповідне місце в суспільстві.         Як же стати гідною людиною? Що зробити, щоб заслужено здобувати повагу інших? Для цього людині необхідно виховувати в собі  такі риси характеру, як чесність, порядність, щирість, доброзичливість, толерантність, а також патріотизм. На почутті власної гідності ґрунтується самоконтроль людської особистості, вимогливість людини до себе. Разом із совістю й честю гідність є засобом усвідомлення людиною відповідальності перед собою та іншими. Гідна людина ніколи не дасть себе в образу і не дозволить принижувати. При цьому з глибокою повагою ставиться до свободи особистості інших людей. Така людина не стане навмисно заподіювати іншим незручності, біль і страждання, а навпаки, своєчасно до Гідна людина ніколи не зазнається, а  залишиться скромною. Філософ Мішель де Монтень писав, що справжня людська гідність схожа з річкою, бо найглибша водойма найменше шумить.

Я вважаю, що людська гідність - це крихкий і безцінний скарб людини, на якому тримається наше суспільство. Тому відкинемо погані думки і будьмо гідними нашого минулого, теперішнього і майбутнього!

Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води… В годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди. Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов'їну. Між братніх народів, мов садом рясним, сіяє вона над віками… Любіть Україну всім серцем своїм і всіми своїми ділами. Для нас вона в світі єдина, одна в просторів солодкому чарі… Вона у зірках, і у вербах вона, і в кожному серця ударі, у квітці, в пташині, в електровогнях, у пісні у кожній, у думі, в дитячий усмішці, в дівочих очах і в стягів багряному шумі… Як та купина, що горить — не згора, живе у стежках, у дібровах, у зойках гудків, і у хвилях Дніпра, і в хмарах отих пурпурових, в грому канонад, що розвіяли в прах чужинців в зелених мундирах, в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях до весен і світлих, і щирих. Юначе! Хай буде для неї твій сміх, і сльози, і все до загину… Не можна любити народів других, коли ти не любиш Вкраїну!.. Дівчино! Як небо її голубе, люби її кожну хвилину. Коханий любить не захоче тебе, коли ти не любиш Вкраїну… Любіть у труді, у коханні, у бою, як пісню, що лине зорею… Всім серцем любіть Україну свою — і вічні ми будемо з нею!