— До сусідки моєї, Лесі, весна вже прийшла
ластовиння на її кирпатому носі висіялося і не
змивається. А я ще жду. Позираю у вікно... Над
горбом туманець: то з нього зимові зашпори вихо-
дять.
А журавлі летять і летять, теплого вітру нагорта-
ють на наше подвір'я.
Чого ж весна не йде? Піду на горб, може, звідти
побачу.
Стою на горбі, дивлюся з-під долоні, бо сонце очі
сліпить. Ріллі парують, дороги вигріваються і по-
взуть на різні боки, як вужі. Глянув на своє село
аж воно зелене.
За Володимиром Яворівським
2. Випиши дієслова. Визнач, до якої дієвідміни належить
Кожне з них.
Часом ми не цінуємо цього, але в кожного в душі зберігається подяка за все, що вони для нас зробили, за всі, чому навчили, за всі, від чого вберегли. І сьогодні я хочу сказати, що навіть не маю подання, який було б моє життя, якби не мої батьки, якби не їхня віра в мене й не їхній яскравий вогонь у серці й очах, що зігрівав і висвітлював шлях мого життя вам, мої батьки!