До ть)
1. Прочитайте речення (кожна цифра позначає розділовий знак попереду).
Цвітуть березневі сніги, (1) співають струмочками, (2) все довкола озивається мотивом радості, (3) і найдужче її чуть у світлі сонця, (4) яке й творить священну, нетлінну красу весни.
Правильним є обґрунтування пунктуації в рядку
А кома 1 виділяє відокремлену обставину
Б кома 2 розділяє частини безсполучникового речення
В кома 3 розділяє однорідні члени речення
Г кома 4 розділяє частини складносурядного речення
2. Двокрапку при однорідних членах треба поставити в реченні
А Все у ній сіяє слава і походи, свист клинків у полі і набоїв спів (В. Сосюра).
Б Пливуть і пливуть колискові фрегати, летять космонавти на крилах лелек (Л. Костенко).
В Земля України, і небо, і люди усе мені рідне (В. Сосюра).
Г І пливе тоненькими, поплутаними струмочками не то думка, не то мрія (М. Івченко).
3. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А Полювання, як ви потім побачите, потребує багато часу (Остап Вишня).
Б Того, можливо, не знайду я слова, щоб наш прекрасний оспівати світ (М. Рильський).
В І мовчала струнка дорога, що здавалося в небо вела (Л. Костенко).
Г Видно, не дуже до смаку прийшлась йому мужицька арифметика (С. Васильченко).
4. Тире треба поставити між частинами складного речення (розділові знаки пропущено)
А Тече ріка між тихих верболозів росте трава в зарошених лугах (М. Братан).
Б Сумує Корсунь староденний нема журбу з ким поділить (Т. Шевченко).
В Мати вірила земля все знає (М. Стельмах).
Г Погляну на березограй аж серце завмирає (Д. Луценко).
5. Кому (коми) треба поставити в кожному реченні, ОКРІМ
А Висипала на вулицю дітвора й збудила тишу криком та дзвінким сміхом (М. Коцюбинський).
Б Колос викупаний сонцем вклоняється мені (М. Стельмах).
В На стернях прислухаючись до перелітних птахів непокоїлися гуси (М. Стельмах).
Г Забіг із степу гай у передмістя в облогу взяв чиєсь старе обійстя (Л. Забашта).
6. З’ясуйте, у якому реченні треба поставити вказаний розділовий знак (одне речення є зайвим).
Розділовий знак Речення
1 кома
2 двокрапка
3 тире
А Душа […] як храм з очима древніх фресок (Л. Костенко ).
Б На її зосередженому обличчі заколихався світ […] і виразно пройшли тіні страждання (М. Стельмах).
В Усе змішалося в одну мить і злилося докупи […] і земля, й море (І. Нечуй-Левицький).
Г Дідусь поклав книжку й окуляри на табуретку, що правила йому за столика […] й подивився, куди показала Оксана (М. Шумило).
2.а
3.в
4.г
5.а
6.1)а 2)в 3)г
Объяснение: