До іть будь ласка, буду дуже вдячна

Я зрозумів(ла) цей вислів так, тобто я не проти аби культура інших народів проникала до мого дому, адже це збагачення своєї скарбниці знань. У кожного народу свої звичаї та традиції, і мені б було дуже цікаво дізнатися чим вони займаються і порівняти культуру українців та інших народів. Але також дуже важливо не забувати і про свою батьківщину, бо багато людей від'їжджаючи за кордон забували про рідний край. В цьому і сенс слів "Але я не бажаю, щоб мене збивали з ніг", тобто ознайомлення з культурою інших країн є гарним розвитку своїх знань, але при цьому обов'язково треба не забувати про цінність культури своєї держави.

Кличе, манить нас сонечком рідна земля. (Кличе, манить - однорід.)
Повільно й тихо сонце сходить.
Учуся в світі жити у квітів і пташок.
На схилах Дністра нас зустрінуть трави і квіти.
Вечірнє сонечко гай золотило, Дніпро і поле золотом крило.
Є в «Кобзарі» і про гайдамаків, і про Підкову, і про Гамалію. (І про гайдамаків, і про Підкову, у про Гамалію - однорід.)
Теє слово всім давало то розвогу, то пораду. (То розвогу, то пораду - однорід.)
На вустах розцвітає слово і любистково, і барвінково. (І любистково і барвінково - однорід.)