"Щастя", на мій погляд, дуже складне і багатогранне поняття, до того ж, щастя для кожної людини своє. Тому дуже складно визначити, що таке щастя взагалі - можна тільки сформулювати, що таке щастя саме для тебе. Тому я вважаю, що поділити складові щастя на "необхідні" і "бажані" можна тільки для свого, власного, щастя, а не для щастя взагалі.
Я вважаю, що щаслива людина - це людина, яка почуває себе щасливою. Щасливі люди дуже різні і можуть не поділяти погляди один одного на щастя.
Наприклад, для мене, щоб відчувати себе щасливою, неодмінно потрібно мати добрі стосунки з сім'єю та друзями. А хтось інший може почувати себе щасливим і на самоті, і для щастя йому потрібен мальовничий безлюдний острів. Я вважаю взаємне кохання важливою складовою людського щастя, але хтось може не поділяти цієї думки. І так майже во всьому. Звісно, мало хто буде заперечувати, що здоровим бути краще, ніж хворим, а багатим - зручніше, ніж бідним, але ж багатьма факторами, від яких залежить, чи буде почувати себе щасливою або ні, все не так однозначно.
Тобто щастя - занадто складне поняття, щоб його можна було проаналізувати та визначити "необхідні" і "бажані" фактори. Мабуть, тому, що на те воно і щастя, щоб бути мінливим і непередбачуваним...
Моя Батьківщина —Україна.Я щаслива з того, що народилася і живу саме в Україні. Я люблю її за безмежні, красиві, неосяжні простори. Вийди в поле — і ти залюбуєшся полями високого жита, яке стоїть неначе дві високі стіни. Увійди в нього — і тебе сховають його колоски. Тільки синє небо є твоїм дороговказом. Милує душу така краса. Здається йшов би вічність цією стежкою, аби вона не кінчалася.А архітектура міст українських! Київ, Харків, Львів. Вона свідчить про високий рівень культури наших пращурів.Хто не милувався Софією Київською і Золотими воротами княжого міста, Видубицьким монастирем и Києво-Печерською лаврою з Успенським собором, старовинним Подолом сивочолим Борисфен-Дніпром? Все це духовні символи національної історії та культури, без яких не мислиться наша земля.Ось уже п’ятнадцять століть височіє н дніпровських схилах Золотоверхий Київ, якому випала історична місія стати «матір’ю міст руських», відіграти важливу роль у формуванні однієї з найбільших держав Європи Київської русі.Оглядаючи з високості київських пагорбів далекі простори поза Дніпром, мимоволі замислюєшся: звідки ми пішли чиї ми діти? Хочеться знати, хто жив на наших землях кілька тисячоліть тому і якою мовою спілкувалися наші предки, якого походження слово «Україна».Оглядаючи з високості рідну землю, захоплюєшся її красою і величчю. Яка широчінь! Який простір! На заході постають зелені Карпатські гори, на півдні золотиться море золотої пшениці, на сході встають терикони донецьких шахт, на півночі багряніють червоною калиною ліси.І все це моя Батьківщина — Україна.
"Щастя", на мій погляд, дуже складне і багатогранне поняття, до того ж, щастя для кожної людини своє. Тому дуже складно визначити, що таке щастя взагалі - можна тільки сформулювати, що таке щастя саме для тебе. Тому я вважаю, що поділити складові щастя на "необхідні" і "бажані" можна тільки для свого, власного, щастя, а не для щастя взагалі.
Я вважаю, що щаслива людина - це людина, яка почуває себе щасливою. Щасливі люди дуже різні і можуть не поділяти погляди один одного на щастя.
Наприклад, для мене, щоб відчувати себе щасливою, неодмінно потрібно мати добрі стосунки з сім'єю та друзями. А хтось інший може почувати себе щасливим і на самоті, і для щастя йому потрібен мальовничий безлюдний острів. Я вважаю взаємне кохання важливою складовою людського щастя, але хтось може не поділяти цієї думки. І так майже во всьому. Звісно, мало хто буде заперечувати, що здоровим бути краще, ніж хворим, а багатим - зручніше, ніж бідним, але ж багатьма факторами, від яких залежить, чи буде почувати себе щасливою або ні, все не так однозначно.
Тобто щастя - занадто складне поняття, щоб його можна було проаналізувати та визначити "необхідні" і "бажані" фактори. Мабуть, тому, що на те воно і щастя, щоб бути мінливим і непередбачуваним...
Моя Батьківщина —Україна.Я щаслива з того, що народилася і живу саме в Україні. Я люблю її за безмежні, красиві, неосяжні простори. Вийди в поле — і ти залюбуєшся полями високого жита, яке стоїть неначе дві високі стіни. Увійди в нього — і тебе сховають його колоски. Тільки синє небо є твоїм дороговказом. Милує душу така краса. Здається йшов би вічність цією стежкою, аби вона не кінчалася.А архітектура міст українських! Київ, Харків, Львів. Вона свідчить про високий рівень культури наших пращурів.Хто не милувався Софією Київською і Золотими воротами княжого міста, Видубицьким монастирем и Києво-Печерською лаврою з Успенським собором, старовинним Подолом сивочолим Борисфен-Дніпром? Все це духовні символи національної історії та культури, без яких не мислиться наша земля.Ось уже п’ятнадцять століть височіє н дніпровських схилах Золотоверхий Київ, якому випала історична місія стати «матір’ю міст руських», відіграти важливу роль у формуванні однієї з найбільших держав Європи Київської русі.Оглядаючи з високості київських пагорбів далекі простори поза Дніпром, мимоволі замислюєшся: звідки ми пішли чиї ми діти? Хочеться знати, хто жив на наших землях кілька тисячоліть тому і якою мовою спілкувалися наші предки, якого походження слово «Україна».Оглядаючи з високості рідну землю, захоплюєшся її красою і величчю. Яка широчінь! Який простір! На заході постають зелені Карпатські гори, на півдні золотиться море золотої пшениці, на сході встають терикони донецьких шахт, на півночі багряніють червоною калиною ліси.І все це моя Батьківщина — Україна.
Мені такой же задавали по укр.яз)))Удачи тобі)