У нашій родині підготовка до нового року починається заздалегідь. Виконуємо ми все чітко за планом. Перший пункт - це, звісно, прибирання. Цей пункт стандартний для звичайних днів. Та перед Новим роком це у нас перетворюється на якусь метушню. Мама пере фіранки для вікон, тато чистить шпалери, я змушений наводити лад у своїй робочій шафці... Другий пункт - найсамотніший. Спитаєте чому? Відподаю: "З яких це пір, приготування подарунків рідним та друзям не є самотнім?" Це є найважчим. "Що сподобається мамі, таткові, бабусі, дідусю, Даніїлу, Олексію, Арсену?" - питаєш ти сам себе. А коли подарунки готові: "Хоч би сподобалися, хоч би сподобалися", - постійно у тебе в думках. Та ось нарешті починаємо виконувати третій пункт. Він один із моїх двох найулюбленіших. Це - кулінарне приготування. "Без холодця і олів'є свята не буде", - мої улюблені слова. Саме за ці дві страви беруся і я. Готуєш олів'є - можна непомітно з'їсти побільше ковбаски, готуєш холодець - теж саме, тільки ковбаса замінюється м'ясом. І ось другий мій улюблений пункт - четвертий та останній. Ялинка! Сяючи кульки, гірлянди... Власне, у нашій родині все стандартно.
Я вважаю, що людина — це соціальна істота, а тому вона не може залишатись довго одна. Їй потрібне спілкування. Хоча багато хто думає, що саме одинокість дає особистості пізнати себе, проаналізувати життя, дати оцінку своїм вчинкам. По-перше, коли ми залишаємось самі, то даємо волю нашим думкам, а також знаходимо час на спілкування з Богом. Яскравим, прикладом цього є розповідь з Святого Письма про Ісуса, який довгих 40 днів перебував у пустелі. Христос, не зважаючи на спокуси диявола, зміг проаналізувати свою сутність та з Божою поміччю вірно витримав у службі Небесному Творцеві. По-друге, вони заперечують думку, що тільки оточення може дати об*єктивну оцінку людині, її діям та вчинкам. Впевнений, що розмови за спиною є лише неприємними здогатками. Не можу не згадати про випадок, що нещодавно трапився зі мною цього року, обдумуючи вибір майбутньої професії священства, я вперше завагався, чи справді обрав свій шлях. Коли сумніви ставали все більшими, я зачинив двері кімнати та підняв голову до ікони я зрозумів, що я на своїй дорозі. В самотності ми відкриваємо двері у які раніше не заходили. Про існування яких раніше навіть не здогадувалися. На самоті ми справжні, не притворні, без масок. Це дорогого коштує — побути на самоті. Тому ці моменти потрібно цінувати і використовувати цей час із користю. Займатися самореалізацією, самовдосконаленням, пошуком себе. В цей час можна бути повністю чесним із собою і таким чином розібратися у собі.
Виконуємо ми все чітко за планом.
Перший пункт - це, звісно, прибирання. Цей пункт стандартний для звичайних днів. Та перед Новим роком це у нас перетворюється на якусь метушню. Мама пере фіранки для вікон, тато чистить шпалери, я змушений наводити лад у своїй робочій шафці...
Другий пункт - найсамотніший. Спитаєте чому? Відподаю: "З яких це пір, приготування подарунків рідним та друзям не є самотнім?" Це є найважчим. "Що сподобається мамі, таткові, бабусі, дідусю, Даніїлу, Олексію, Арсену?" - питаєш ти сам себе. А коли подарунки готові: "Хоч би сподобалися, хоч би сподобалися", - постійно у тебе в думках.
Та ось нарешті починаємо виконувати третій пункт. Він один із моїх двох найулюбленіших. Це - кулінарне приготування. "Без холодця і олів'є свята не буде", - мої улюблені слова. Саме за ці дві страви беруся і я. Готуєш олів'є - можна непомітно з'їсти побільше ковбаски, готуєш холодець - теж саме, тільки ковбаса замінюється м'ясом.
І ось другий мій улюблений пункт - четвертий та останній. Ялинка! Сяючи кульки, гірлянди...
Власне, у нашій родині все стандартно.
Я вважаю, що людина — це соціальна істота, а тому вона не може залишатись довго одна. Їй потрібне спілкування. Хоча багато хто думає, що саме одинокість дає особистості пізнати себе, проаналізувати життя, дати оцінку своїм вчинкам. По-перше, коли ми залишаємось самі, то даємо волю нашим думкам, а також знаходимо час на спілкування з Богом. Яскравим, прикладом цього є розповідь з Святого Письма про Ісуса, який довгих 40 днів перебував у пустелі. Христос, не зважаючи на спокуси диявола, зміг проаналізувати свою сутність та з Божою поміччю вірно витримав у службі Небесному Творцеві. По-друге, вони заперечують думку, що тільки оточення може дати об*єктивну оцінку людині, її діям та вчинкам. Впевнений, що розмови за спиною є лише неприємними здогатками. Не можу не згадати про випадок, що нещодавно трапився зі мною цього року, обдумуючи вибір майбутньої професії священства, я вперше завагався, чи справді обрав свій шлях. Коли сумніви ставали все більшими, я зачинив двері кімнати та підняв голову до ікони я зрозумів, що я на своїй дорозі. В самотності ми відкриваємо двері у які раніше не заходили. Про існування яких раніше навіть не здогадувалися. На самоті ми справжні, не притворні, без масок. Це дорогого коштує — побути на самоті. Тому ці моменти потрібно цінувати і використовувати цей час із користю. Займатися самореалізацією, самовдосконаленням, пошуком себе. В цей час можна бути повністю чесним із собою і таким чином розібратися у собі.