Привіт, зимо, як ти? Давно не бачилися. Чомусь твої сніги, морози та вітри вже не такі люті, як раніше. Невже ти стала гарною? Де твоя суворість, як у вчительки з алгебри? Я б із задоволенням поговорила з тобою за чашкою какао. Здається, що розмова затягнеться надовго. А потім ми підемо ліпити сніговика, як малі діти. Чому, зима, ти мене завжди повертаю раннє дитинство, коли школа не дошкуляла своїм домашнім завданням і ми могли годинами бігати з друзями морозними вечорами. Ми могли б кидати сніжками в чужих дітей і довго ховатись за стінами будинків, сміючись. Сподіваюся, зима, тобі також весело.
Пропоную виписати 5 таких речень з художньої літератури з прислівниками: 1. В Путивлі граді вранці-рано сумує, плаче Ярославна. ("Слово про похід Ігоря") 2. Уже півгодини за стрункою дівчиною невідступно йде людина. (М. Коцюбинський "Дорогою ціною") 3. Два вікна, що виходять на веранду, тьмяно світяться. (М. Коцюбинський "Дорогою ціною") 4. Зовсім самостійно стоять вони, розділені нивами. (О. Кобилянська "Земля") 5. Самітно і гордо глядять на збіжжя, що хвилюють навкруги них.(О. Кобилянська "Земля")
Привіт, зимо, як ти? Давно не бачилися. Чомусь твої сніги, морози та вітри вже не такі люті, як раніше. Невже ти стала гарною? Де твоя суворість, як у вчительки з алгебри? Я б із задоволенням поговорила з тобою за чашкою какао. Здається, що розмова затягнеться надовго. А потім ми підемо ліпити сніговика, як малі діти. Чому, зима, ти мене завжди повертаю раннє дитинство, коли школа не дошкуляла своїм домашнім завданням і ми могли годинами бігати з друзями морозними вечорами. Ми могли б кидати сніжками в чужих дітей і довго ховатись за стінами будинків, сміючись. Сподіваюся, зима, тобі також весело.
1. В Путивлі граді вранці-рано сумує, плаче Ярославна. ("Слово про похід Ігоря")
2. Уже півгодини за стрункою дівчиною невідступно йде людина. (М. Коцюбинський "Дорогою ціною")
3. Два вікна, що виходять на веранду, тьмяно світяться. (М. Коцюбинський "Дорогою ціною")
4. Зовсім самостійно стоять вони, розділені нивами. (О. Кобилянська "Земля")
5. Самітно і гордо глядять на збіжжя, що хвилюють навкруги них.(О. Кобилянська "Земля")