До ть будь-ласка ( ІВ)
Напишіть твір-міркування.
Тема: «Шануйте рідну мову!»
Приблизно 6 речень, 3 абзаци, твердження, докази висновок, прикрасити українським орнаментом чи чимось з українською тематикою.

На дуже далекій Півночі, де зима панує цілий рік, було Снігове містечко. І жили там невеличкі снігові люди.
А чому снігове?
Бо більше нічого не було, з чого можна було побудувати собі домівки.
Так і жили снігові люди у хатинках зі снігу.
Та їм зовсім не було холодно.
Щоб зігрітися, вони пили тепле какао.
А вогнище палили на великій міській площі, одне для всіх.
Для цього Дід Мороз, який жив неподалік, присилав їм в’язанки дрів. А снігові люди у знак подяки допомагали дідусю робити подарунки для дівчаток і хлопчиків.
Вони навіть влаштували собі велику майстерню. Саме тут снігові люди виготовляли смачний шоколад, робили кумедних плюшевих ведмежат і машинки на ключиках.
Так тривало багато років, доки одного разу напередодні Нового Року не трапилась біда – Дід Мороз захворів. І не просто захворів, а взагалі залишився без сил.
А сталось так тому, що діти забули про Новий Рік і не написали листів з бажаними подарунками.
Тому в сніговому містечку скоро зник вогонь, а майстерня припинила роботу.
Снігові люди не знали, чим до Діду Морозу.
Аж поки одна маленька снігова дівчинка не порадила зробити багато сніговиків і відправити їх по всьому світу, щоб ті нагадали малюкам, хлопчикам і дівчаткам, про Новий Рік, Діда Мороза і подарунки.
Мешканці міста працювали кілька днів. Вони зліпили стільки сніговиків, що через добу на подвір’ї кожного будинку була своя снігова баба.
Наступного ранку, коли дітлахи вибігли гуляти, вони були у захваті. Адже всі забули, що свята наближаються.
Час писати Діду Морозу листи з проханням про подаруночки!
Ось так дівчатка і хлопчики згадали про Новий Рік. А посланців Діда Мороза – білих сніговиків, вони оберігали до самої весни.
А в сніговому містечку життя продовжувалось – люди жили в будиночках зі снігу, пили тепле какао і робили іграшки.
Так, мабуть, і зараз відбувається. 

 Закінчення школи - це початок самостійного життя для мільйонів випускників. Перед ними відкрито багато доріг: профучилшца і технікуми, інститути і університети. Але нелегко вибрати одну професію 2000, існуючих у світі. Деякі учні дотримуються порад своїх батьків, інші ж не можуть зробити вибір навіть після закінчення школи. Що стосується мене, я зробив свій вибір давно. Я хочу стати вчителем української літератури і мови. Мій вибір майбутньої професії не був несподіванкою. Всі шкільні роки моїм улюбленим предметом була література. Я читав багато книг українських та зарубіжних письменників.
 Я розумію, що читання книг допомагає людям у самоосвіті і у вирішенні різних життєвих проблем. Мені б хотілося навчити дітей отримувати задоволення від читання, до м вивчити рідну мову і літературу, який є джерелом національної культури. Відомо, що моя майбутня професія вчителя особлива і важка. До неї не можна ставитися легковажно. Учитель - це людина, яка вчиться сам і вчить інших все життя. Більшість робіт виконується у звичайні робочі години з 9 ранку до 5 вечора, але робота вчителя ніколи не завершується, і вечори зазвичай зайняті перевіркою зошитів і підготовкою до наступного уроку.