До ть Будь ласка
Визначте, до якої з груп належать слова.
А — «корінь+закінчення»,
Б — «корінь+суфікс+закінчення»,
В — «префікс+корінь+суфікс+закінчення».
1. зерно; 2. дівчина; 3.безхмарний; 4. хлібом; 5. приносити; 6. прадавній;
7. щирість; 8. гарнесенький; 9. журі; 10. влітку; 11. беззоряной; 12. свято;
13. гірська; 14. морозно; 15. літній; 16. дуб; 17. розквітла; 18. бігли; 19. прикордонний; 20. школи
«Допиши прислів'я»
3 указаних слів (описувати, бандура, батько, державний, весна, хлібороб, надійна, калина, ароматний) випишіть лише слова з суфіксами. Якщо правильно буде виконане завдання, то з початкових літер виписаних слів вийде слово, яке є закінченням пропонованого вислову про Вітчизну:
«Вітчизни є різні на світі, а в мене найкраща — ...»
Повітря, настояне на ароматах горобини й мокрого листя, приємно дурманить голову. Біліє розквітла гречка, де-не-де підсинена волошками. Безмежний степ укритий снігом спав. Коровай – обрядовий хліб, поширений серед багатьох слов’янських народів. Колос, викупаний сонцем, вклоняється мені. Через вікно в очі зазирнув клапоть неба, присипаний срібним теплом. Холодний дощ, перемішаний з мокрим снігом, заступив ясні обрії.
Книга — це чудо цивілізації. Життя без книги уявити собі неможливо. Хоча, на жаль, є люди, які так не вважають. Але не про їх мова — їх мені просто шкода.
Отож: книга в моїх руках, захоплюючий, відкриваючий невідомий мир, що розповідає про щось неймовірному або, навпаки, звичайному, близькому мені й тому цікавому (адже в інших, а все похоже!). Я читаю, перегортаю неї, вертаюся до прочитаних сторінок і ніколи не заглядаю в кінець. І книга стає мені іншому. Є, як в усіх, у мене книги улюблені, є, чесно говорячи, ніякі. Я не вертаюся до таким більше. А деякі читаю по кілька разів. Думаю, що завдяки цікавим книгам я привчився їх берегти, причому всі, і нелюбимі теж. Може бути, то, що не зацікавило мене, виявиться цікавим для інших. Я не беру книгу в непомиті руки. Я не загинаю куточки сторінок. І ніколи нічого не пишу в книзі, навіть олівцем. Мені завжди здається, що цю книгу обов'язково будуть читати ще багато разів. А як неприємно навіть тримати в руках старі, брудні, порвані листики! Це стосується й власних книг, і взятих на кілька днів у друзів, і, звичайно ж, книг бібліотечних. Раз книга — друг, те й ставитися до неї треба по-дружньому!
Объяснение: