ДО ТЬ БУДЬ ЛАСКА вставне слово Не відокремлене в реченні:
а) може,й ти, мій сонний люде, знайдеш сну кінець.
б) на жаль, реальне життя знекровлює найяистіші мрії.
в) на його щастя розмову, проваджено до його приходу, як видно, не було закінчено, а цікава, мабуть, була
Г) у всякому ділі є свої майстри і своє, так би мовити, натхнення.
Д) здавалося, пісні пахнуть, квіти співають, місяць дзвенить .
2) марно. Виражена прислівником.
3) в снігу, в лісі. Виражені іменником у непрямому відмінку та прийменником. Обставини місця
4)на могилі. Виражена іменником у непрямому відмінку та прийменником. Обставина місця
5) добре, на могилу. Виражені прислівником, іменником у непрямому відмінку. Обставини дії та місця
6) знову. Виражена прислівником
7) стрілою. Виражена іменником у непрямому відмінку. Обставина дії
8) голосно, нишком, знову. Виражені прислівниками дії
9) докупи, на чужину з України. Виражені прислівником, іменником у непрямому відмінку
10) на руку, до півночі. Виражені іменниками у непрямому відмінку
11)га чужині, дома, надто, на Україні. Виражені іменниками в непрямих відмінках та прислівником. Обставини місця, міри і ступеня.
12) на країну, навіки. Виражені іменником в непрямому відмінку та прислівником. Місця,
мова- багатство народу, нації, людства. Це найголовніший засіб порозуміння між людьми. Але є і інші, та не про це мова.
Щоб кожна мова стала такою бездоганною та неповторною, не одна людина віддала за це своє життя, здоров*я, час, гроші, сім*ю, щастя і багато чого іншого. ТО мабуть, нам має бути соромно, якщо ми не знаємо мову свого народу,я вже не говорю про те, щоб розмовляти нею, чи відствобвати її права. Але як часто ми нею розмовляємо?
мова- це гордість. Ти тоді крутий чи крута, коли ти вміло володієш своєю мовою і не соромишся нею розмовляти, коли ти можеш виправити когось.
мову потрібно знати, бо ти родився в цій країні, ця земля тебе годувала є годує, і ти користуєшся її ресурсами. Тому в подяку за все це вивчай та досліджуй свою мову