у будь-якої людини є потреба цікаво провести вільний час. якусь частину цього часу ми витрачаємо на сімейні справи або спілкування з друзями, але цого не досить для задоволення. в кожній людській душі живе мрія, яка вимагає від нас дій, спрямованих на її реалізацію. ми малюємо, танцюємо, вивчаємо іноземні мови – і наші мрії оживають, а разом з ними ожває навколишній світ.
моя улюблена справа- читати. байдуже що: книжки, журнали, газети, статті з інтернету. мабуть всю світову інформацію я отримую не очима або вухами, а за літер, які в слова, потім в речення і тексти. моя уява заповнює однобарвне буденне життя фантастичними подіями та небаченими кольорами. я захоплююся книжковими героями, разом з ними плачу та сміюсь, люблю і ненавиджу. виникає таке відчуття, ніби у мене багато нових знайомих, і всім я дуже потрібна.
візьміть у руки стару газету або книгу, вдихніть аромат часу. можливо їх читали ваші батьки, їх переживання назавжди залишились на цих сторінках, стали . так само ті книжки, які прочитаєте ви, стануть вашими . неважливо, гарні ці спогади чи печальні, головне – вони ваші, особисті. будь-яка щира ємоція – це цеглинка у ваш культурний розвиток, сходинка до взаєморозуміння зі світом.
крім того читання непомітно поповнює словниковий запас, є вживати правильно вирази, тренує увагу і пам`ять. також покращуються знання з граматики, бо наш розум на рівні підсвідомості фіксує вірне написання речень та текстів. начитаній людині комфортно в будь-якій компанії, завжди є що розповісти та зацікавити співбесідників.
мені дуже подобається читати, і я бачу в цій потребі багато плюсів: розважаючись,отримую нові знання, підвищую свій культурний рівень, роблю внесок в своє майбутнє. загалом, відчувати себе освіченою людиною – не останнє задоволення в цому світі!
Пісня з давніх-давен вважається невід'ємною частинкою кожного народу. Вона уособлює спогади про минуле, роздуми про сьогодення та мрії про щасливе майбутнє. На мою думку, жоден народ не може існувати без частини душі – пісні.
Українські пісні наповнені глибоким змістом й роздумами. Складаючи їх, народ описував свої переживання, почуття, мрії та надії.
Багато про давні часи можуть розповісти обрядові пісні: веснянки, колядки, щедрівки. Ми можемо не сприймати поклоніння предків перед силами природи, але шанобливе ставлення до хліба, праці, природи не може залишити нас байдужими. Коляда та щедрівка піднімають настрій, об'єднують у християнській родині.
У пейзажній пісенній ліриці змальована чарівна краса рідної природи: безмежні степи, зелені ліси, блакитні річки, золоті пшеничні лани. Здавалося б звичайний краєвид, та дорогий для серця, він оживає в пісенних рядках:
Під гаєм в'ється річенька,
Мов скло вона блистить.
Долиною зеленою,
Кудись вона біжить.
Основне ж багатство рідної землі – український працелюбний народ, що заселяє її – про це теж розповідають пісні.
В інших йдеться про нестримне кохання парубка до дівчини. Вони яскраві на емоції та душевні переживання, які переповнюють їхні серця:
Сопілочка калинова, ясенове денце
Не сопілка тото грає, а любкове серце.
Як не згадати козацькі пісні, що охоплюють цілу епоху визвольної боротьби. У них майстерно оспівані події, час, неординарні поступки героїв. Відображається заклик до боротьби за волю та краще майбутнє в багатьох із них.
Молодою кров'ю полеглих синів скроплені стрілецькі пісні. Вони є особливим прикладом мужності в нерівній боротьбі з численним ворогом.
Також у пісенній творчості неабияка роль відводиться материнській любові до своєї дитини, тузі за загиблим:
Вернися, синку, додомоньку,
Змию, зчешу головоньку.
А перейнятися силою пісні допомагають багаті художні засоби: постійні епітети, символи, паралелізм, метафора, зменшено-пестливі слова. Пісні стільки можуть розповісти про все, вони дуже різні, що, напевно, залишиться байдужою тільки супер черства людина. Допоки ми їх знаємо чи співаємо - пісні житимуть вічно, бо є частиною душі народу, тобто кожного з нас.
ответ:
моя улюблена справа.
у будь-якої людини є потреба цікаво провести вільний час. якусь частину цього часу ми витрачаємо на сімейні справи або спілкування з друзями, але цого не досить для задоволення. в кожній людській душі живе мрія, яка вимагає від нас дій, спрямованих на її реалізацію. ми малюємо, танцюємо, вивчаємо іноземні мови – і наші мрії оживають, а разом з ними ожває навколишній світ.
моя улюблена справа- читати. байдуже що: книжки, журнали, газети, статті з інтернету. мабуть всю світову інформацію я отримую не очима або вухами, а за літер, які в слова, потім в речення і тексти. моя уява заповнює однобарвне буденне життя фантастичними подіями та небаченими кольорами. я захоплююся книжковими героями, разом з ними плачу та сміюсь, люблю і ненавиджу. виникає таке відчуття, ніби у мене багато нових знайомих, і всім я дуже потрібна.
візьміть у руки стару газету або книгу, вдихніть аромат часу. можливо їх читали ваші батьки, їх переживання назавжди залишились на цих сторінках, стали . так само ті книжки, які прочитаєте ви, стануть вашими . неважливо, гарні ці спогади чи печальні, головне – вони ваші, особисті. будь-яка щира ємоція – це цеглинка у ваш культурний розвиток, сходинка до взаєморозуміння зі світом.
крім того читання непомітно поповнює словниковий запас, є вживати правильно вирази, тренує увагу і пам`ять. також покращуються знання з граматики, бо наш розум на рівні підсвідомості фіксує вірне написання речень та текстів. начитаній людині комфортно в будь-якій компанії, завжди є що розповісти та зацікавити співбесідників.
мені дуже подобається читати, і я бачу в цій потребі багато плюсів: розважаючись,отримую нові знання, підвищую свій культурний рівень, роблю внесок в своє майбутнє. загалом, відчувати себе освіченою людиною – не останнє задоволення в цому світі!
Пісня з давніх-давен вважається невід'ємною частинкою кожного народу. Вона уособлює спогади про минуле, роздуми про сьогодення та мрії про щасливе майбутнє. На мою думку, жоден народ не може існувати без частини душі – пісні.
Українські пісні наповнені глибоким змістом й роздумами. Складаючи їх, народ описував свої переживання, почуття, мрії та надії.
Багато про давні часи можуть розповісти обрядові пісні: веснянки, колядки, щедрівки. Ми можемо не сприймати поклоніння предків перед силами природи, але шанобливе ставлення до хліба, праці, природи не може залишити нас байдужими. Коляда та щедрівка піднімають настрій, об'єднують у християнській родині.
У пейзажній пісенній ліриці змальована чарівна краса рідної природи: безмежні степи, зелені ліси, блакитні річки, золоті пшеничні лани. Здавалося б звичайний краєвид, та дорогий для серця, він оживає в пісенних рядках:
Під гаєм в'ється річенька,
Мов скло вона блистить.
Долиною зеленою,
Кудись вона біжить.
Основне ж багатство рідної землі – український працелюбний народ, що заселяє її – про це теж розповідають пісні.
В інших йдеться про нестримне кохання парубка до дівчини. Вони яскраві на емоції та душевні переживання, які переповнюють їхні серця:
Сопілочка калинова, ясенове денце
Не сопілка тото грає, а любкове серце.
Як не згадати козацькі пісні, що охоплюють цілу епоху визвольної боротьби. У них майстерно оспівані події, час, неординарні поступки героїв. Відображається заклик до боротьби за волю та краще майбутнє в багатьох із них.
Молодою кров'ю полеглих синів скроплені стрілецькі пісні. Вони є особливим прикладом мужності в нерівній боротьбі з численним ворогом.
Також у пісенній творчості неабияка роль відводиться материнській любові до своєї дитини, тузі за загиблим:
Вернися, синку, додомоньку,
Змию, зчешу головоньку.
А перейнятися силою пісні допомагають багаті художні засоби: постійні епітети, символи, паралелізм, метафора, зменшено-пестливі слова. Пісні стільки можуть розповісти про все, вони дуже різні, що, напевно, залишиться байдужою тільки супер черства людина. Допоки ми їх знаємо чи співаємо - пісні житимуть вічно, бо є частиною душі народу, тобто кожного з нас.