До ть будь ласка зробити тестові завдання
1 Яке з поданих речень-складне з різними видами зв’язку?
А.Про юність золоту, що одцвіла зорею.лишились старості лиш спогади одні.
Б.Осінній вітру крок,і хмари над землею,і пада жовтий лист в вечірньому огні.
В.Коли почую твій співучий голос і легкий сміх навколо забринить,мені здається: серед поля
колос гойдається і пташка десь дзвенить.
Г.На старості літ Джеря любив довгими зимніми вечорами розказувати дочці й онукам,де він
бував,що він бачив,в яких краях ходив,з якими людьми зустрічався.
2.Укажіть з якої кількості частин складається речення.
Сумно і смутно людині,коли висихає і сліпне уява,коли,обертаючись до найдорожчих
джерел дитинства і юності, нічого не бачить вона дорогого,небуденного,ніщо не гріє її,не
будить радості,ані людяного суму.
А. 2. Б.3. В. 4. Г.5
3.Укажіть розділові знаки,які пропущені в реченні:
Дивишся вгору_ світло заливає очі,сліпить; опустиш погляд на землю_ відбите від землі,воно
теж починає різати зір, і ти примружуєшся,кліпаєш…
А. коми. Б. двокрапки. В. тире. Г. крапки з комами.
4.Правильно вжито розділові знаки в складних синтаксичних конструкціях.
А.Тепер поле все ширше розкривало свої рамена,все далі розстеляло свою одежу, і коли
хлопець зійшов на горбок, перед ним встали в повній красі всі ниви, зелена пляма низької
луки, далека смужка лісу.
Б.Покірливо дав я себе забрати і, поки залізо тряслось та лящало, я ще раз, востаннє,вбирав у
себе спокій рівнини, синю дрімоту далеких в.
В.Квартири Чубинських гості добре не знають,бо вони недавно переїхали сюди,а коли
побачать замкнені віконниці,то подумають,що дім порожній.
Г. Спочатку Маріуца тільки світила на Раду своїми очима, а він злегка підморгував їй
гарячим оком та чорним вусом,але коли скрипка починала підсипати жару, молодиця не
витримувала й кидалася в танець.
Д. У вікна било полудневе проміння і видно було, як цілим морем пливли кудись ще зелені
ниви, дев’ятсот десятин панського поля,що спускалися часом у балку, а потім здіймалося
знову,як хвиля..
5.У яких реченнях поєднано безсполучниковий і сурядний зв’язок?
А.Він так розійшовся,що в Євгена не залишилося найменшого сумніву: буде все так, як
вирішив Таливон.
Б. Половець став на порозі- досвіток був повитий білими пасмами , під стіною темніла
калюжа, проте не дощило.
В. Море дедалі втрачало спокій: чайки знімались з одиноких берегових скель,припадали
грудьми до хвилі і плакали над морем.
Г. Якось химерно запахли абрикоси: запах був ніжний і нагадував чомусь старий Прованс і
старомодні кабріолети.
Д.Постановник не осипав Ярославу компліментами,він після роботи тільки потискував їй
руку,але цей мовчазний потиск руки був для неї дорожчий за слова.
6. Які з поданих речень не належать до складних з різними видами сполучникового і
безсполучникового зв’язку?
А. Повний місяць стояв над степом,через нього перепливали легкі хмарки і здавалося,що
котився морем,занурюючись у шумувиння.
Б. Мокрі віти миготять і проміння ллється, вся природа- як дитя,що в сльозах сміється.
В. У дитинстві, як бігав стежками між напоєних сонцем хлібів, заколисаний колосками,
жайворонком я стать хотів.
Г. Ми працю любимо, що в творчість перейшла, і музику палку, що ніжно серце тисне.
Д. Але землю вкриває асфальт і бетон, небо затягується димами і ревом моторів, і кудись
шалено в метушливій тривозі летить життя, засмоктує і не залишає тієї чистої години для
душі, коли можна замислитись над собою і подумати про головне.
7. Установіть відповідність.
1 складносурядне А. Посріблені ліси окуталися тінню,а небосхил горить і віти золотить.
2 складнопідрядне Б. Я Нептуну півкопи грошей в руку суну, аби на морі шторм утих.
3 безсполучникове В. Скрізь: на подвір’ї, і в саду,і на городі- усе тяглося до сонця й
раділо.
4 складне з різними видами зв’язку Г. У цьому ж лісі я пив самоту восени,тут весну цілу-
вала ти під шелест верховіть.
Д.Ще сніг кругом,ще голі віти в дуба, і не курличуть в
небі журавлі.
8.Зробити синтаксичний розбір (розділові знаки пропущено). Дати загальну характеристику,
намалювати схему речення.
Гості вийшли на терасу звідси був прекрасний краєвид на сад і на лиман який блищав на
сонці як дзеркало.
2. Що є початковою формою дієслова та які граматичні ознаки вона має?
3. Поясніть написання не з дієсловами. Наведіть приклади.
4. Що виражає категорія виду дієслів? Дайте характеристику кожному виду.
5. У чому полягає різниця між перехідними та неперехідними дієсловами? 6. Схарактеризуйте основні значення форм теперішнього часу.
7. Схарактеризуйте основні значення форм минулого часу.
8. Схарактеризуйте основні значення форм майбутнього часу.
9. З'ясуйте особливості поділу дієслів на дієвідміни.
10. Що виражає дійсний б дієслів?
11. Як утворюються дієслова умовного Як утворюються дієслова наказового Що виражають безособові дієслова?
14. Назвіть основн творення дієслів.
15. Наведіть приклади в творення дієслів.
16. Назвіть граматичні ознаки дієслів.
Рим часів імперії, як і належить світовій столиці, приголомшував величчю та красою. Місто вражало сучасників розмірами та кількістю споруд – храмів, палаців, житлових будинків. Чисельність населення Рима часів імперії сягала мільйона осіб.
Рим відзначався дуже щільною забудовою, тому будинки в декілька поверхів були життєвою потребою. На вулицях часто виникала така тіснява, що інколи забороняли в денний час їздити містом в екіпажах та возами, за винятком возів будівельників.
Навколо ринків розташовувалися невеличкі майстерні та крамниці. Вони здебільшого належали грекам, жителям Сходу та вільновідпущеникам. Найпоширенішими були майстерні, де виготовляли предмети побуту, ювелірні та ковальські вироби, а також пекарні.
У центрі Рима розташовувалася головна площа – форум. Імператори забудовували його новими спорудами: храмами, громадськими будівлями, арками, колонами, прикрашали статуями. Більшість громадян мешкала у великих багатоповерхових будинках.
Заможні римляни жили у власних одноповерхових, з усіма вигодами будинках-особняках – їх називали домусами. Бідніші городяни мешкали в багатоповерхових, багатоквартирних будинках – інсулах.
Домуси виходили на вулицю глухими стінами. Іноді вони мали відкриті приміщення – крамнички. Через передпокій мешканці потрапляли в парадний зал будинку – атрій, де господар приймав відвідувачів та гостей. Подалі від гучного атрію розташовувався відкритий внутрішній двір, де родина проводила вільний час, — тут був невеликий сад із квітами, оточений колонами, що підтримували дах. Між внутрішнім двором та атрієм міг бути розташований кабінет господаря, де зберігали ділові папери, сімейний архів. Стіни в домусах покривали штукатуркою та прикрашали фресками, а підлогу вкривали кам’яними плитами та мозаїкою.
Заможні римські громадяни засідали в суддівських установах, працювали в міській раді, виконували доручення префекта міста або імператора.
День у римлян починався зі сходом сонця. Перші години вони проводили за молитвами вдома чи в храмі. Після цього наставав час для візитів, які здебільшого робили бідні громадяни, ви щось у заможніших. Одяг римлян відзначався практичністю. Майже всі, навіть жінки та діти, носили туніки. Туніку зшивали з двох шматків тканини та стягували ременем, її колір залежав від суспільного становища людини.
Сенатори носили туніки з широкою смугою на грудях. Римські громадяни одягали зверху на туніку тогу – напівкруглий шмат матерії, яку обгортали навколо тіла. Колір тоги також залежав від становища людини та конкретної ситуації. Так, на поховальну церемонію одягали чорну тогу. Жінки поверх туніки вдягали столу або палу. Стола була чимось на зразок плаття без рукавів, а пала нагадувала тогу, й іноді жінки накидали її край на голову.
Відомо, як харчувалися римляни. На сніданок споживали хліб, тістечка з медом, оливками та інжиром. Запивали розбавленим вином або водою. На обід подавали різноманітні страви. Спочатку це були салат, редис, гриби, устриці, раки, а також сардини та яйця. їх запивали вином з медом. Потім подавали сім страв з риби, м’яса та птиці з різними соусами. На завершення обіду приносили фрукти, горіхи, медове печиво. Звісно, так харчувалися лише заможні люди римляни вживали на обід пшеничну кашу із соусами та овочами. М’ясо вони їли лише в дні свят чи жертвоприношень.
Римляни щодня ходили в терми – громадські лазні. Крім власне лазень з величезними басейнами з холодною і гарячою водою, тут були майданчики для спортивних занять, бібліотеки, зали для прогулянок та філософських бесід. Це були величезні споруди. Так, існували терми площею 12 га, які могли одночасно прийняти 1200 відвідувачів. У Римі було понад 1000 приватних лазень i 11 громадських. (500 сл.).
Объяснение: