Борщ – це дуже смачна національна страва українців. Я дуже люблю борщ, тому завжди допомагаю матусі під час його приготування. Спочатку ми варимо бульйон. Згодом я тру моркву та буряк на терці. Матуся ріже цибулю та перчик. Додаємо олійку на пательню та кидаємо туди моркву, цибулю та перчик. Згодом обсмажуємо буряк. До засмажки додаємо томат. І по нашій квартирі починають літати приємні аромати. Засмажка пахне дуже смачно.
Коли бульйон приготувався, ми кидаємо до нього картопельку, вливаємо засмажку. Матуся ріже капусту, бо для мене ця справа є ще важкою. Я у цей час нарізаю зелень. У самому кінці ми додаємо капусту та зелень і накриваємо борщ кришкою. Татусь з братом завжди відчувають, коли борщ вже готовий і опиняються на кухні. Разом ми їмо цю страву та насолоджуємося її смаком.
Буква «отпочковалась» от І в проектах украинской орфографии середины XIX века[1]. По форме совпадая с двухточечной буквой «И десятеричное» церковнославянского и раннего гражданского русского письма, украинская Ї отличается в значении, употреблении и взаимодействии с надстрочными знаками:
церковно-славянское и русское Ї были по сути лишь орфографически обусловленными вариантами буквы И (употреблявшимися перед гласными и Й), в звучании же не отличались от И;
добавление к церковно-славянскому и русскому Ї любого надстрочного знака (например, ударения) убирало точки; украинское же Ї даже с ударением точки сохраняет.
В украинской (особенно западной) орфографии конца XIX — начала XX века буква Ї использовалась также в качестве «сильно смягчающей» І после согласных, часто обозначая в этих местах звук [и], развившийся из ятя (хлїб, дїд, нинї, цїлий). В позднейшем украинском правописании от такого употребления буквы Ї отказались, но в русинском эта норма
Борщ – це дуже смачна національна страва українців. Я дуже люблю борщ, тому завжди допомагаю матусі під час його приготування. Спочатку ми варимо бульйон. Згодом я тру моркву та буряк на терці. Матуся ріже цибулю та перчик. Додаємо олійку на пательню та кидаємо туди моркву, цибулю та перчик. Згодом обсмажуємо буряк. До засмажки додаємо томат. І по нашій квартирі починають літати приємні аромати. Засмажка пахне дуже смачно.
Коли бульйон приготувався, ми кидаємо до нього картопельку, вливаємо засмажку. Матуся ріже капусту, бо для мене ця справа є ще важкою. Я у цей час нарізаю зелень. У самому кінці ми додаємо капусту та зелень і накриваємо борщ кришкою. Татусь з братом завжди відчувають, коли борщ вже готовий і опиняються на кухні. Разом ми їмо цю страву та насолоджуємося її смаком.
Объяснение:
Буква «отпочковалась» от І в проектах украинской орфографии середины XIX века[1]. По форме совпадая с двухточечной буквой «И десятеричное» церковнославянского и раннего гражданского русского письма, украинская Ї отличается в значении, употреблении и взаимодействии с надстрочными знаками:
церковно-славянское и русское Ї были по сути лишь орфографически обусловленными вариантами буквы И (употреблявшимися перед гласными и Й), в звучании же не отличались от И;
добавление к церковно-славянскому и русскому Ї любого надстрочного знака (например, ударения) убирало точки; украинское же Ї даже с ударением точки сохраняет.
В украинской (особенно западной) орфографии конца XIX — начала XX века буква Ї использовалась также в качестве «сильно смягчающей» І после согласных, часто обозначая в этих местах звук [и], развившийся из ятя (хлїб, дїд, нинї, цїлий). В позднейшем украинском правописании от такого употребления буквы Ї отказались, но в русинском эта норма
Объяснение:
норм так?