До іть будь ласочка Визначте розряд числівників за значенням і групу за будовою.
1. Наговорив сім міхів горіхів, гречаної вовни, та всі не повні. 2. Cім верст до небес, і все пішки. 3. На грам амуніції, на десять амбіції. 4. В роботі «ох», а їсть за трьох. 5. Хоч три дні не їсти, аби з печі злізти

Україно, Україно! Серце моє,ненько! Як згадаю твою долю,заплаче серденько! Заросли шляхи тернами на тую країну, мабуть, я її навіки, навіки покинув. Мабуть,мені не вернутись ніколи додому. Любітеся, брати мої, Украйну любіте. Може мені на чужині лежать легше буде, як іноді в Україні згадувати будуть! О, милий Боже України, не дай пропасти на чужині, в неволі вольним козакам! Уже, либонь, після Покрови вертався з Дону я. Я не нездужаю,нівроку, та щось такеє бачить око.В неволі тяжко, хоча й волі, сказать по правді, не було.Не проклену ж тебе, доле, а буду ховатись за валами. Та нищечком буду віршувати. І ти, моя єдиная, встаєш із-за моря, з-за туману слухняная, рожевая зоре!

Хто такі герої?Чи пам'ятає їх народ ?

Давайте перенесемося у 19 ст.Століття ,коли українські землі входили у склад Російської імперії

.Росія проводила багато реформ ,циркулярів ,указів ,щоб всіляко заборонити нашу українську мову.Шевченко ,Костомаров ,Білозерський,Куліш, Гулак-Артемовський -усі вони захищали нашу мову ,розповсюджували балади ,пісні ,вірші.Їх жорстоко карали ,засилали навіть ,але вони не здавалися .Їм заборонили повертатися в Україну,тому вони розповсюджувала українську мову в Петербурзі ,а потім Антонович це продовжив і в Києві.Згодом ,народ не забув наші традиції ,мову ,культуру .Це все завдяки людям,яким було не всеодно .Вони герої того часу ,яких пам'ятають та вшановують .

Вони живуть у наших серцях ,у історії,як і всі герої.Герої живуть у наших серцях ,у нашому минулому ,у нашій історії.