зима. морозно. ми взяли лижі та вирушили до лісу. на шляху нам зустрічаються волохаті їли та величаві сосни, одягнені в пухнасті білі шуби. нагорі в них видніються побілілі сизі голки. яскраво-білий сніг виблискує на сонці діамантовим блиском. краса незвичайна! тиша. навколо ані душі. все навкруги біле та якесь нереальне, мов у казці. безмежна снігова ковдра вкрила і землю, і дерева, і кущі.
світла й біла довга зимова доріжка. і раптом — сліди. хто це? за деревом майнув рудий хвіст. білка! ах, пустунка! зірвала ялинову шишку, спритно витягла насіння, а лушпиння викинула вниз. обідає.
ми йдемо далі. попереду червоніють яскраві ягоди горобини. і тут їдальня. снігурі, синиці, сойки жваво клюють мерзлі зимові ласощі. справжній пташиний базар.
гомін і гамір. весело! намагаємося не шуміти.
ліс приваблює своєю таємничістю. гілочка, кущик. все приховано білою оксамитовою шаллю. заворожує. великі замети білою бахромою загортають коріння. все мирно та спокійно. приємно на душі.
навкруги всюди дерева до небес. матінка-зима й про них. все в білому переливчастому, наче дорогоцінне каміння, вбранні. яскраве сонце грає на морозному зимовому небі. скрізь в’ються снігові пластівці та безшумною пеленою м’яко лягають навколо. ось казка!
спускаємося в яр. лижі м’яко ковзають по пухнастому снігу. після спуску — підйом. прекрасна фізична зарядка.
зненацька щось заскрипіло, затріщало вдалині. дивимося уважніше. це лисиця! пробігла між дерев, майнула своїм яскраво-вогненним хвостиком і, не бажаючи зустрічі з людьми, розчинилася в білій фарбі зимового лісу.
раптом потемніло. захурделило. мете. час повертатися додому. поспішаємо, щоб встигнути до сутінків. зимовий день короткий. вночі у лісі залишатися небезпечно: можна замерзнути. холоднішає. прискорюємо кроки та квапливо залишаємо казковий зимовий ліс.
в нашому житті кожен намагається крокувати власною стежиною! адже,у сучасному світі багато розчарувань,з якими найчастіше стикається молодь.для того ,щоб не покинути свій вірний шлях,ми повині мати велику силу волі,виробити в собі сильний характер,не зупинятися перед труднощами,не боятися перешкод,а вперто крокувати стежиною до своєї мети,кувати так би мовити своє щастя! і я мабуть,візьму в самостійну дорогу девіз життя франка: "працювать,працювать,"адже саме праця формує і виде нас на правильний шлях.
я зможу довести тим,хто в мене не вірить ,що у житті я досягну успіхів і стану щасливою людиною крокуючи власною стежиною!
зима. морозно. ми взяли лижі та вирушили до лісу. на шляху нам зустрічаються волохаті їли та величаві сосни, одягнені в пухнасті білі шуби. нагорі в них видніються побілілі сизі голки. яскраво-білий сніг виблискує на сонці діамантовим блиском. краса незвичайна! тиша. навколо ані душі. все навкруги біле та якесь нереальне, мов у казці. безмежна снігова ковдра вкрила і землю, і дерева, і кущі.
світла й біла довга зимова доріжка. і раптом — сліди. хто це? за деревом майнув рудий хвіст. білка! ах, пустунка! зірвала ялинову шишку, спритно витягла насіння, а лушпиння викинула вниз. обідає.
ми йдемо далі. попереду червоніють яскраві ягоди горобини. і тут їдальня. снігурі, синиці, сойки жваво клюють мерзлі зимові ласощі. справжній пташиний базар.
гомін і гамір. весело! намагаємося не шуміти.
ліс приваблює своєю таємничістю. гілочка, кущик. все приховано білою оксамитовою шаллю. заворожує. великі замети білою бахромою загортають коріння. все мирно та спокійно. приємно на душі.
навкруги всюди дерева до небес. матінка-зима й про них. все в білому переливчастому, наче дорогоцінне каміння, вбранні. яскраве сонце грає на морозному зимовому небі. скрізь в’ються снігові пластівці та безшумною пеленою м’яко лягають навколо. ось казка!
спускаємося в яр. лижі м’яко ковзають по пухнастому снігу. після спуску — підйом. прекрасна фізична зарядка.
зненацька щось заскрипіло, затріщало вдалині. дивимося уважніше. це лисиця! пробігла між дерев, майнула своїм яскраво-вогненним хвостиком і, не бажаючи зустрічі з людьми, розчинилася в білій фарбі зимового лісу.
раптом потемніло. захурделило. мете. час повертатися додому. поспішаємо, щоб встигнути до сутінків. зимовий день короткий. вночі у лісі залишатися небезпечно: можна замерзнути. холоднішає. прискорюємо кроки та квапливо залишаємо казковий зимовий ліс.
прогулянка була чудовою!
в нашому житті кожен намагається крокувати власною стежиною! адже,у сучасному світі багато розчарувань,з якими найчастіше стикається молодь.для того ,щоб не покинути свій вірний шлях,ми повині мати велику силу волі,виробити в собі сильний характер,не зупинятися перед труднощами,не боятися перешкод,а вперто крокувати стежиною до своєї мети,кувати так би мовити своє щастя! і я мабуть,візьму в самостійну дорогу девіз життя франка: "працювать,працювать,"адже саме праця формує і виде нас на правильний шлях.
я зможу довести тим,хто в мене не вірить ,що у житті я досягну успіхів і стану щасливою людиною крокуючи власною стежиною!