До іть!!❣️ Культура мовлення. Запишіть речення, уставляючи пропущені відокрем-
Ми йдемо незламні!
Ми до них,
пені члени із довідки. Визначте їх види та з'ясуйте, чим вони виражені.
1. Правнуки Трипілля, внуки Святослава,
2. Нами снили поліські пущі, гайдамацькі яри на полях. І прийшли
3. Важкі путі,
чужі краї, тебе навчать і муд-
рості людської і гарт наснаги серцеві дадуть. 4. Мої слова,
гойдає
Тихий океан. 5. Павло з Алету,
колись прикрашував свої записки,
як він ходив по київських церквах, 6. Я світ обійшов, я своїми
7. У літній день,
руками неправду боров,
колись і я стояв тут
під розлогим дубом. 8. Колись буяла вікопомна слава,
спадку брали козаки. (Із творів Яра Славутича)
Довідка: живущі, подолавши пекельний шлях; добірні і прості; молодий монах, по-
ївши каші з січової миски; подолавши в битвах зло тисячоліть; позбавлені
спокою, запалі в каламуть; на двобої йдучи; мандруючи; широкосяжна,
в подвигах тужава.​

Я живу у великому місті, але в невеликому будинку (лише два поверхи), із садом у дворі. Правда, в нашому саду лише одна яблуня, два вишневих дерева, на трьох недавно з'явилися сливи й ще тільки набирає сил юний горіх. Зате просто перед вікнами піднімаються два величезні каштани. Батьки кажуть, що їм понад 90 років. Колись, до війни, їх було три. Але в один, середній з ряду, потрапив осколок снаряда, однак він утримався, не впав, хоча надломився. Його мої дід і бабуся довго називали інвалідом Вітчизняної війни. Він навіть цвісти ще намагався, але все-таки став засихати. І дуб довелося спиляти. А два продовжують жити й навесні своїми чудовими квітучими білими свічками прикрашають наш двір і навіть вулицю — таких більше ні в кого на вулиці немає. Коли я за кого-небудь перший раз у гості й пояснюю, як мене знайти, я обов'язково кажу: «У дворі ви побачите два величезних каштани». Це орієнтир більш точний, ніж навіть номер будинку.

Плоди цих дерев — їжачки, усередині яких ховаються блискучі коричневі кульки. І ці кульки дуже корисні як ліки. Сусіди збирають їх і готують собі цілющі настоянки від болів у суглобах. А діти з задоволенням використовують для різних виробів.

Птахи та звірі живі істоти.  У них є свої потреби та побажання.Вони спілкуються своєю мовою,не зрозумілою для нас.Але якби ми могли їх розуміти,то напевне бдізналися багато цікавого та корисного.Для початку,вони б розповіли б нам правила поведінки в лісі. Адже ми,інколи,відпочиваючи там,забруднюємо навколишнє середовище . А напевне ж, всі хочуть жити в чистій домівці ?Також птахи,особливо перелітні ,багато подорожують, тому могли б поділитися з нами цікавими розповідями  про далекі країни.Ми б знали їх проблеми та при потребі,змогли б до Можливо,якби хижі тварини могли б розмовляти,люди перестали б їх боятись. І зникло б зло та панувала тиша.