Усе велике починається з маленького. Дощ почався з краплини, гарні картини з дитячих каракуль... Прикладів чимало. Усе добре й світле також починається з малого. Не обов'язково відразу рятувати світ - для того що би було більше добра й злагоди досить робити прості речі. Наприклад, до мамі - поприбирати у кімнаті, помити посуд, полити квіти чи насипати корму вашому улюбленцю. Можна також до молодшій сестричці чи братикові з домашнім завданням. І кожен день роблячи один-два добрих діла, ви відразу налаштовуєте себе позитивно і починаєте робити добрі справи, не задумуючись. З кожним разом в ваших діях буде більше добра, стриманості, злагоди, милосердя. Робіть добрі справи й колись вони до вас повернуться!
У незнайомому лісі Уперше в житті Сашко був у справжньому лісі. Переважали тут сосни. Високі, стрункі, жовтокорі, вони змикалися вгорі рясним гіл-лям. Сашко змалку відрізняв сосну від ялини. Принесе, бувало, мати під Новий рік невеличку пишну сосну, прикрасить блискучими кулька-ми, обвішає цукерками і каже: «Оце тобі, Саш-ку, ялинка. Грайся, друзів запроси». Та хлопець добре знає, що це сосна. Ялинка акуратніша, стрункіша, у неї короткі голочки, а в сосни довгі, звисають китицями. Ось хоровод струнких берізок. Вони, як ті шестикласниці на перерві, збіглися пошепотіти. А що то за деревце таке кремезненьке на га-лявині? Наче клен, проте листя трохи інакше ви-різьблене, округліше.У лісі духмяно пахло хвоєю і різнотрав’ям, було вогкувато, навіть задушливо. Часом, коли ліс густішав і юного мандрівника щільною сті-ною обступали де-рева, його проймав легенький острах. І знов аж по-темніло в лісі – так густо зійшлися де-рева. Чутливі вуха заполонив багатого-лосий хор лісового птаства. Дивно, але раніше Сашко не помічав пташиного гомону. Скрекоче сорока, кує зозуля, а шпак старається за цілий колектив: він уміє і по-жаб’ячому, і навіть по-солов’їному… Птахи плакали й реготали, схлипували, свистіли, зітха-ли (За К.Світличним).
Не обов'язково відразу рятувати світ - для того що би було більше добра й злагоди досить робити прості речі. Наприклад, до мамі - поприбирати у кімнаті, помити посуд, полити квіти чи насипати корму вашому улюбленцю.
Можна також до молодшій сестричці чи братикові з домашнім завданням. І кожен день роблячи один-два добрих діла, ви відразу налаштовуєте себе позитивно і починаєте робити добрі справи, не задумуючись. З кожним разом в ваших діях буде більше добра, стриманості, злагоди, милосердя.
Робіть добрі справи й колись вони до вас повернуться!
Уперше в житті Сашко був у справжньому лісі. Переважали тут сосни. Високі, стрункі, жовтокорі, вони змикалися вгорі рясним гіл-лям. Сашко змалку відрізняв сосну від ялини. Принесе, бувало, мати під Новий рік невеличку пишну сосну, прикрасить блискучими кулька-ми, обвішає цукерками і каже: «Оце тобі, Саш-ку, ялинка. Грайся, друзів запроси». Та хлопець добре знає, що це сосна. Ялинка акуратніша, стрункіша, у неї короткі голочки, а в сосни довгі, звисають китицями. Ось хоровод струнких берізок. Вони, як ті шестикласниці на перерві, збіглися пошепотіти. А що то за деревце таке кремезненьке на га-лявині? Наче клен, проте листя трохи інакше ви-різьблене, округліше.У лісі духмяно пахло хвоєю і різнотрав’ям, було вогкувато, навіть задушливо. Часом, коли ліс густішав і юного мандрівника щільною сті-ною обступали де-рева, його проймав легенький острах. І знов аж по-темніло в лісі – так густо зійшлися де-рева. Чутливі вуха заполонив багатого-лосий хор лісового птаства. Дивно, але раніше Сашко не помічав пташиного гомону. Скрекоче сорока, кує зозуля, а шпак старається за цілий колектив: він уміє і по-жаб’ячому, і навіть по-солов’їному… Птахи плакали й реготали, схлипували, свистіли, зітха-ли (За К.Світличним).