До ть не можу зрозуміти! ​

У слiд вiд копита тварини набралася дощова вода. (iменник)

Петро сумно дивився услiд потягу, на якому їхала кохана дiвчина. 

Надворi вже темно, треба йти додому.

У бабусi на дворi бiгають кошенята та цуценята. 

На вiки вiчнi запам'ятали ми ту трагедiю.

I вже онуки несуть квiти до навiки пам'ятного мiсця, де дiдусi одержали перемогу.

Удень ще не дуже спекотно, вдягай светр. 

У день початку канiкул дiтлахи особливо веселi. 

Лист був завеликий для моєї сумочки, тому я зiгнула його удвоє. 

  здається — фонетична транскрипція 1) - [здайец': а];     2)  - [здайет'с'а]

звукова схема:

1)   - - • = • =: •         2)  - - • = • =  = •

2. позначити наголос рискою над буквою "є", над звуком "е".

3. поділити на склади -  [зда / йе / ц': а].

4. у слові три склади: усі склади — відкриті; 1-й і 3-й — ненаголошені, 2-й — наголошений.

5. у слові 8 букв і 7 звуків; кількісної відповідності немає, тому  що буква є у позиції після голосного позначає два звуки —  [йе]; буквосполучення -тьс- унаслідок асиміляції позначається  як [ц': ].

6. голосні звуки: [а], [е], [а]:

[а] перший і третій — голосний заднього ряду низького підняття, ненаголошений;

[е] — голосний переднього ряду середнього підняття, наголошений.

7. приголосні звуки: [з], [д], [т'], [й], [с']:

[з] — шумний, передньоязиковий, зубний, щілинний, дзвінкий, свистячий, твердий;

[д] — шумний, передньоязиковий, зубний, проривний, дзвінкий, твердий;

[й] — сонорний, середньоязиковий, щілинний, м’який;

[т'] — шумний, середньоязиковий, проривний, глухий, м’який;  

[с'] — шумний, передньоязиковий, зубний, щілинний, глухий, свистячий, пом’якшений.

8. приголосний т у позиції перед с асимілюється ним, і це буквосполучення читається як [ц': ].

9. незважаючи на процеси асиміляції пом’якшений подовжений

[ц': ] графічно передається буквосполученням -тьс-: здається.