Сенц людського життя На мою думку життя не має сенсу. Воно дано нам для Того, щоб ми просто були щасливі в ці хвилини, які повторити буде вже неможливо. Життя-це просто виклик, шанс і немає тут чого соромитися, довго думати, жити стереотипами, перейматися думками інших людей, адже ми всі помремо. І це не сумно все має кінець. Кожна людина вона особлива,неповторна, ідеальна. Для кожного є своє Щастя і свій смуток. А що таке Щастя? Кожна людина розуміє це по-своєму. Для когось щастя-це мати автомобіль, квартиру, гроші, а для інших це просто бачити інших людей щасливими та здоровими. То ж живіть так щоб почувати себе щасливими і ніколи ні про що не жалкуйте.
Нащо крилатим ґрунт під ногами? "йА й правда, крилатим ґрунту не треба. Землі немає, то буде небо." (Ліна Костенко) Свою історію про "крилатісь" людини Ліна Костенко почала в поезії "Чайка на крижині". Пам*ятаєте ту маленьку чайку, яка так безстрашно сиділа на крижині? Вона не боялася ні пронизливого вітру, ні шаленого потоку холодної води: "Я ж маю крила, Нащо крилатим ґрунт під ногами?". Цю ж тему видатна поетеса продовжила у вірші "Крила". Вона говорить, що крилатим ґрунту не треба... Та хіба людина має крила? Виявляється, що так. Крилами, які тримають людину на землі, є чесність, щирість, вірність у коханні, працьовитість, щедрість, надія, мрія... Ґрунт потрібен лише нашому фізичному втіленню. Наша душа завжди літає і крила має!
На мою думку життя не має сенсу. Воно дано нам для Того, щоб ми просто були щасливі в ці хвилини, які повторити буде вже неможливо.
Життя-це просто виклик, шанс і немає тут чого соромитися, довго думати, жити стереотипами, перейматися думками інших людей, адже ми всі помремо. І це не сумно все має кінець. Кожна людина вона особлива,неповторна, ідеальна. Для кожного є своє Щастя і свій смуток. А що таке Щастя? Кожна людина розуміє це по-своєму. Для когось щастя-це мати автомобіль, квартиру, гроші, а для інших це просто бачити інших людей щасливими та здоровими. То ж живіть так щоб почувати себе щасливими і ніколи ні про що не жалкуйте.
"йА й
правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо."
(Ліна Костенко)
Свою історію про "крилатісь" людини Ліна Костенко почала в поезії "Чайка на крижині". Пам*ятаєте ту маленьку чайку, яка так безстрашно сиділа на крижині? Вона не боялася ні пронизливого вітру, ні шаленого потоку холодної води: "Я ж маю крила, Нащо крилатим ґрунт під ногами?". Цю ж тему видатна поетеса продовжила у вірші "Крила". Вона говорить, що крилатим ґрунту не треба... Та хіба людина має крила? Виявляється, що так. Крилами, які тримають людину на землі, є чесність, щирість, вірність у коханні, працьовитість, щедрість, надія, мрія...
Ґрунт потрібен лише нашому фізичному втіленню. Наша душа завжди літає і крила має!