До іть треба скласти діалог 24 репліки "Чому вміння спілкуватися вважаю запорукою успіху"

 раннього дитинства ми пізнаємо навколишній світ з книг, прочитаних дорослими. Прочитавши книги, ми починаємо дізнаватися все більше нового і цікавого. Але деякі випадки у творах, які описані в книгах, трапляються в житті. У цих історіях завжди перемагає не багатий, а мудрий. 
Я люблю читати. Мої найулюбленіші книги – це детективи, казки, жахи і історичні пригоди. У цих історіях більшість випадків відбувалися в реальному житті. 
Прочитавши книгу, я все більше починаю мислити і думати, отримувати величезне задоволення, дізнаюся масу корисного і цікавого. А скільки буває ситуацій, коли може до мудрий рада з книги. Влітку, коли була гарна погода, ми грали з дівчатками в саду. Женя запропонувала зробити курінь. Я висловила свою ідею, згадавши опис куреня з розповіді. Дівчаткам дуже сподобалося. Коли ми закінчили роботу, у нас вийшов дуже красивий і великий курінь. 
Я намагаюся читати скрізь, де б не знаходилася. Книжки навчили мене мудрості, логіці, мислити в різних напрямках, знанням і умінню бачити перед собою мету і знаходити потрібні засоби для її досягнення. 
Деякі вчені і просвітителі вважали, що без книжок не можливо обійтися в житті. І просвітитель Гідро вважав: «Людина перестає мислити, коли перестає читати». Я з ним повністю згодна. Ось чому слід прагнути до спілкування з розумними книгами, слухати їхні слова, вчитися у них і самому ставати мудрішими." 

Я дуже люблю своїх батьків за те, що вони подарували мені життя, виховали в теплоті і турботі, до стати на ноги, навчили і підтримали. Я дуже поважаю їх і маю наміри віддячити своєму татусю і ненці, коли вони вже потребуватимуть моєї до Я ніколи не зможу переоцінити їх роль усвоєму житті, тому що вони віддали все найкраще, що мали - час, любов, доброту, свою радість - мені. Під їх пильним наглядом я навчився не допускати багатьох помилок і дійсно прислухатись до порад близьких. Батьки ніби янголи охоронці вкривають мене від всіх незгод і негараздів, завжди знаходять, як розрадити в хвилини смутку і як розділити зі мною мої радощі, успіхі і досягнення. Я ніколи не забуду рідної святині батька й ненькі і буду мати за найвищу нагороду віддячити їм за все Перш за все,я дякую своїм батькам за те, що вони подарували мені життя, можливість знайти себе в цьому світі і відчути себе потрібним і коханим! Батьки-це фундамент кожної людини, бо саме з батьків починається нове життя, нова історія! Не важливо чи був ти спочатку довгоочікуваним, запланованим або несподіванкою, головне те, що вони взяли на себе таку відповідальність і дали тобі можливість жити, дихати, радіти життю! Мені дуже шкода тих нещасних дітей, від яких відмовилися і залишили в Дітячих  будинках. Це не вина дітей а дурість, безрозсудність, безжалісність і безвідповідальність батьків. А адже вони просто не заслуговують цих дітей! Але я вдячний насамперед Богу за його безцінний дар, Батьків! І не просто батьків, а чудових батьків, які роблять для мене все, що в їхніх силах і навіть більше.

Скопійовано із сайту "Uatvory" http://www.uatvory.ru/2014/05/blog-post_5014.html