До ть установити відповідність між реченням та наявністю в ньому даної синтаксичної конструкції 1. Іди на землю і будь звірячим царем заводь лад не допускай кривди
Подчеркните всі головні та другорядні члени речення
Объяснение:
А коли прибирали поле і на ньому виростали розкішні хороми скирт, наша доріжка якось блякла серед голої стерні, потроху старіла й зморщувалась, ніби ждала осіннього плуга, який перекришить її ножем і пригорне землю. ( Речення розповідне, неокл., складнопідр. 2 частини, кома, [ ], (потроху...) )
1 - головне, складне, поширене, двоскл., повне
2- підрядне, просте, пошир., односкл., повне
Старий заховався в степу на могилі, щоб ніхто не бачив, щоб вітер по полю слова розмахав, щоб люде не чули, бо то Боже слово, то серце по волі з Богом розмовля, то серце щебече Господнюю славу, а думка край світа на хмарі гуля. (Речення розповідне, неокличне, складнопідрядне, 2 частини, спол. щоб, бо, то, кома. [ ], (щоб). )
.. Моя рідна країна, земля наших батьків, на якій нам судилося народитися і жити, яка стала для всіх нас Батьківщиною.Велична і трагічна історія нашої країни. Здавна численні завойовники приходили на нашу прекрасну, багату землю, щоб загарбати нас й поневолити український народ.Народні пісні, думи, перекази донесли до нас правду про давні героїчні і сумні часи, коли славні козаки-запорожці боронили волю народу, священні землі рідної землі.Тривалий час Україна, втративши незалежність, стогнала під ярмом поневолювачів. Але тліла в народі під попелом неволі «іскра вогню» , невмирущим виявився нескорений дух, прагнення до свободи.Наші землі бачили багато, вони все пам’ятають. Чому ж ми не взмозізрозуміти та зберегти нашу історію? Зробити все, щоб болючі уроки історії були засвоєні та більше не повторювалися. І першим, хто сказав про це навесьсвіт,був ТарасШевченко: Не вмирає душа наша,Не вмирає воля.Традиції великого Кобзаря підхопили і продовжили його численні послідовники – всі ті, кому не байдуже, хто ми і звідки ми пішли? Хто наші батьки, які наші цінності та як ми їх захищаємо? Саме завдяки їхній титанічній праці, самозреченості заради Вітчизни Україна нарешті здобула самостійність, стала незалежною. На цьому шляху зроблено тільки перші кроки. Багато ще складних проблем у молодої нашої держави.Я народилася на українській землі, живу в Україні і сподіваюсь, що буду жити тут все своє життя. Тут живуть люди, яких я люблю. Тут моя родина, мої друзі. Україна – моя Батьківщина. І я її люблю, погану або гарну, злиденну або багату. Нехай не зовсім гладко в країні й дуть справи, але вона в мене єдина, іншої такої країни немає. І не буде. Україна - це чарівна природа, це неповторна культура, це все те що навколо нас
Подчеркните всі головні та другорядні члени речення
Объяснение:
А коли прибирали поле і на ньому виростали розкішні хороми скирт, наша доріжка якось блякла серед голої стерні, потроху старіла й зморщувалась, ніби ждала осіннього плуга, який перекришить її ножем і пригорне землю. ( Речення розповідне, неокл., складнопідр. 2 частини, кома, [ ], (потроху...) )
1 - головне, складне, поширене, двоскл., повне
2- підрядне, просте, пошир., односкл., повне
Старий заховався в степу на могилі, щоб ніхто не бачив, щоб вітер по полю слова розмахав, щоб люде не чули, бо то Боже слово, то серце по волі з Богом розмовля, то серце щебече Господнюю славу, а думка край світа на хмарі гуля. (Речення розповідне, неокличне, складнопідрядне, 2 частини, спол. щоб, бо, то, кома. [ ], (щоб). )
1 - головне, просте, поширене, двоскладне, повне
2 - підрядне, складне, поширене, повне
Надеюсь
.. Моя рідна країна, земля наших батьків, на якій нам судилося народитися і жити, яка стала для всіх нас Батьківщиною.Велична і трагічна історія нашої країни. Здавна численні завойовники приходили на нашу прекрасну, багату землю, щоб загарбати нас й поневолити український народ.Народні пісні, думи, перекази донесли до нас правду про давні героїчні і сумні часи, коли славні козаки-запорожці боронили волю народу, священні землі рідної землі.Тривалий час Україна, втративши незалежність, стогнала під ярмом поневолювачів. Але тліла в народі під попелом неволі «іскра вогню» , невмирущим виявився нескорений дух, прагнення до свободи.Наші землі бачили багато, вони все пам’ятають. Чому ж ми не взмозізрозуміти та зберегти нашу історію? Зробити все, щоб болючі уроки історії були засвоєні та більше не повторювалися. І першим, хто сказав про це навесьсвіт,був ТарасШевченко: Не вмирає душа наша,Не вмирає воля.Традиції великого Кобзаря підхопили і продовжили його численні послідовники – всі ті, кому не байдуже, хто ми і звідки ми пішли? Хто наші батьки, які наші цінності та як ми їх захищаємо? Саме завдяки їхній титанічній праці, самозреченості заради Вітчизни Україна нарешті здобула самостійність, стала незалежною. На цьому шляху зроблено тільки перші кроки. Багато ще складних проблем у молодої нашої держави.Я народилася на українській землі, живу в Україні і сподіваюсь, що буду жити тут все своє життя. Тут живуть люди, яких я люблю. Тут моя родина, мої друзі. Україна – моя Батьківщина. І я її люблю, погану або гарну, злиденну або багату. Нехай не зовсім гладко в країні й дуть справи, але вона в мене єдина, іншої такої країни немає. І не буде. Україна - це чарівна природа, це неповторна культура, це все те що навколо нас