До ть з тестом по Українській літературі за оповіданням С. Васильченко "У бур'янах"
1). Хата Шевченка зимою
А) смутна
Б) невесела
В) заплакана
2). Коли Тарас заблукав у полі, його додому привели:
А) козаки
Б) чумаки
В) пастухи
3). Як звали діда Тараса Шевченка?
А) Степан
Б) Максим
В) Іван
4). Хто доглядав малого Тараса?
А) брат Микита
Б) мати
В) сестра Катря
5). Дитинство Тараса пройшло в селі
А) Кирилівка
Б) Моринцях
В) Вільшана
6). "Без шапки босий. Лице взялося смолою-темне, як головешка, а на тій головешці білий чуб, як льон". Це портрет:
А) батька Тараса
Б) пана Енгельгагарда
В) Тараса
7). Кукла в повісті-це:
А) розжований і загорнутий у тканину шматок хліба, який вкладали в рот дитині
Б) густа молода трава
В) дитяча ляльаа-мотанка
8). "А на ранок в хлопця з насоняшничинирушниця за плечима, у руках загнута з лозини шабля. Ходить у бур'яні, рубає мечем голови з плечей". Це він уявляє себе:
А) гайдамакою
Б) козаком
В) чумаком
9). Перше горе, яке отруїло серце Тараса Шевченка,-
А) смерть матері
Б) загублена книжка
В) смерть батька
10). Хто з персонажів твору "починає розповідати про то часи, коли гайдамаки панів різали та палили, як ножі святили, як вирішувати Умань"?
А) батько
Б) Тарас
В) дід Іван
11). "Кривобока, стара, стіни повигинались, солома на покрівлі потемніло, мохом узялась...". Це опис хати
А) кирилівського дяка
Б) маляра із с. Тарасівка
В) Тараса Шевченка
12). Одного разу Тарас побачив у дяка грубий зшиток синього паперу... До жаги забажалось школяреві самому
А) зробити таку книжечку
Б)намалювати портрет
В) навчитися грати на сопілці

Тара́с Григо́рьевич[14] Шевче́нко (укр. Тара́с Григо́рович Шевче́нко[14]; 25 февраля (9 марта) 1814, село Моринцы, Звенигородский уезд Киевской губернии, Российская империя (ныне Черкасская область, Украина) — 26 февраля (10 марта) 1861, Санкт-Петербург, Российская империя) — украинский поэт и мыслитель[15]. Известен также как художник, прозаик, этнограф и революционер-демократ[16].

Литературное наследие Шевченко, центральную роль в котором играет поэзия, в частности сборник «Кобзарь», считается основой современной украинской литературы и во многом литературного украинского языка. Деятель украинского национального движения, член Кирилло-Мефодиевского братства.

Бо́льшая часть прозы Шевченко (повести, дневник, многие письма), а также некоторые стихотворения написаны на русском языке, в связи с чем часть исследователей относит творчество Шевченко, помимо украинской, также и к русской литературе.

В Петербурге в 1861 году (последний год жизни писателя) был издан дозволенный цензурой букварь Тараса Шевченко на украинском языке — «Букварь южнорусскій», который тем не менее вскоре запретили к использованию. Так, известно, что в секретном письме начальника каневской полиции киевскому губернатору от 30 сентября 1861 года сообщалось об изъятии приставом в Черкасском уезде (Киевская губерния) четырёх экземпляров шевченковских букварей из двенадцати, которые «временнообязанный Осип Устимов сын Кудлай» привёз в село Зеленки (Зеленьки), раздав там по одному экземпляру управляющему Дорожинскому, экономам Матковскому и Болевскому, благочинному Грушецкому, священнику упомянутого села и местному диакону, а также питейным ревизорам Быстржаневскому и Пилецкому. Оставшиеся у Кудлая экземпляры были отобраны, причем автор письма уведомляет губернатора, что дал приставу распоряжение «под благовидным предлогом отобрать» и прочие — с целью «недопущения распространения означенных букварей, а в особенности по сельским приходским школам и в каневской воскресной школе»[39].

При этом, правда, через две недели (14 октября) киевский генерал-губернатор направляет гражданскому губернатору письмо об отмене распоряжений, запрещавших пользование букварём Т. Г. Шевченко, где отмечает, что издание напечатано «в Петербурге с дозволения цензуры и ничего в себе противного законам не заключает».

Нульове закінчення в деяких формах мають:

1.     іменники чоловічого роду однини, основа яких закінчується на приголосний, у називному та знахідному відмінках: налаштувати екран, відремонтувати телефон, увімкнути комп’ютер.

2.     іменники жіночого роду, що закінчуються на – а, у родовому відмінку множини: зарядка – зарядок, межа – меж, доріжка – доріжок, програма – програм.

3.     іменники середнього роду, що закінчуються на –о, в родовому відмінку множини: вікно – вікон, село – сіл, місто - міст.

4.     іменники жіночого роду, що закінчуються на м'який приголосний, в називному і знахідному відмінку однини: вивчити галузь, загартувати сталь, придбати сіль.

5.     присвійні прикметники в називному відмінку однини чоловічого роду: сестрин, братів, студентів, вчителів.

6.     короткі прикметники чоловічого роду в називному відмінку: ясен місяць, черлен вишня, дрібен дощик.

7.     дієслова в наказовому другої особи однини: стань, ляж, читай, шукай.

8.     дієслова минулого часу чоловічого роду: купував, продавав, шукав, знаходив, будував.