До іть зробити повний синтаксичний аналіз речень: 1. Якщо й цінувати когось, то найперше тих, які вміють бачити в тобі три речі: печаль, що ховається за усмішкою, любов, що ховається за гнівом, і причину твого мовчання (М. Дочинець).
2. Якщо віриш у майбутнє життя, то неухильно зберігай рівновагу духа, бо дух наш незнищенний, він продовжує творити від вічності до вічності, схожий на сонце, яке заходить лише для нашого земного погляду, а насправді не заходить ніколи, продовжуючи безперервно світити (М. Дочинець).
3. Якщо придивитися до дитини, вона навчить трьох важливих речей: радіти без будь-якої причини, завжди знаходити собі заняття й наполягати на своєму (Народна мудрість).

У багатобарвності й могутності рідного слова втілено красу людини -
творця мови, садівника прекрасного на землі. Рідне слово окрилює нас духовністю,
любов'ю до пісні, до матері.
Для кожного народу рідна мова - найдорожча. У мовну скарбницю нашого
народу несуть красу душі й пламінь рідного слова найкращі письменники. Скількома
словами вони користуються? Звернімося до творчої спадщини геніального Кобзаря.
Словник мови поетичних творів Тараса Шевченка охоплює більше десяти тисяч слів,
а прозових - понад двадцять із половиною тисяч. Хіба вдалося нам підрахувати
всі слова у творах Шевченка, виявити словниковий запас великого поета? Немає
сумніву, що наш Кобзар володів й іншими словами української мови, хоч у художній
творчості їх не використовував.

ответ:Над луками, залитими квітневою повінню, холонув оранжевий вечір, зануривши в мілкі прибережки далеке полум’я хмар.

Закутаний у вітер, накритий небом і обмотаний піснями,

лежу, мов мудрий лис, під папороті квітом…

Ніжна блакитна хвиля, чиста й тепла, кидала на берег тонке мереживо

піни.

Ізумрудна, блискуча, з перлистою ,ніжною піною ,хвиля котиться, грає , співаючи пісню дзвінку .

У травах коник, як зелений гном, на скрипку грає.

Помилки друзів, за винятком зради, ми повинні терпіти або виправляти.

Тихо-тихо стікає на землю зерно — перестиглі сльози степів.

Весняний вітер нетерпляче зітхає, оббігаючи узлісся та розвіваючи гілля плакучій березі .

Сніг іде І, сяйво розсіваючи бліде, Зволожує афіші і обличчя.

Незважаючи на ранню пору, то в одному кінці, то в іншому зривалася пісня .

Море синє, аж чорне, тільки білою піною б'є об берег.

12. А лопухи, почувши холодок, настовбурчилися, тихо зарипіли, ви теж запахли - низовинням, росою, ніччю.

Объяснение:це все правельно)