-Добрий день дiти, зараз ми поговоримо на одну сучасну тему, промовила Яна Степанiвна. -Нам дуже цiкаво дiзнатись про що вона-вiдповiли дiти. -ïï тема "Культура спiлкування сучасноï молодi", щи про це думаэте? -Я гадаю,-вiдповiв Саша, що спiлкування у нас час потiбне бути "чистим", без брудних слiв на висловлювань. -Авжеж, ты маэшь рацiю. А як ти гадаэшь, Оленко? -Моя думка така : усi ми-эвропейцi i здатнi "лiпити" одне-одного саморуч, де культура спiлкування-одне з найважливiших пунктiв. -Дуже цiкаво!-зумовила вчителька. А яка думка у тебе, Петро? -Я просто погоджуюсь з ними, i хочу щоб це були не просто слова, а й дiя. -Ти маэшь рацiю. -Нам усiм потрiбно взяти це до думки- згодились дiти. -Дякую за цiкавий урок, учнi. -А вам за таку пiзнавальну тему. До наступного уроку!
На дворі осінь... Ось вже останній листочок падає з могутнього дуба, що величає під моїм вікном. Він стоїть поважно серед лип, кленів, каштанів та берізок - сестричок. Клени одягнулися в рум'янець. Вони стоять, задумавшись, на галявині, немов сумують про те, що прийшов листопад і скоро на їхніх кронах не залишиться жодного листка. Іноді тихенько скидають своє різьблене листя різнобарвні липи. Раптовий порив вітру безжально зриває осінню красу з сумних беріз. Високо в небі вже давно дзвінко прокурликали журавлі. Вони вже ,певно, ніжаться у сонечку цілими зграями і скоро полетять далі на південь. Десь високо вгорі нещодавно перекликались дикі гуси. У рідних краях дуже холодно, і вони були вимушені відлетіти туди, де тепло. Тільки горобці, ще довго будуть літати навколо і дзвінко цвірінчати, тому що їм нікуди поспішати, як і нам...
-Нам дуже цiкаво дiзнатись про що вона-вiдповiли дiти.
-ïï тема "Культура спiлкування сучасноï молодi", щи про це думаэте?
-Я гадаю,-вiдповiв Саша, що спiлкування у нас час потiбне бути "чистим", без брудних слiв на висловлювань.
-Авжеж, ты маэшь рацiю. А як ти гадаэшь, Оленко?
-Моя думка така : усi ми-эвропейцi i здатнi "лiпити" одне-одного саморуч, де культура спiлкування-одне з найважливiших пунктiв.
-Дуже цiкаво!-зумовила вчителька. А яка думка у тебе, Петро?
-Я просто погоджуюсь з ними, i хочу щоб це були не просто слова, а й дiя.
-Ти маэшь рацiю.
-Нам усiм потрiбно взяти це до думки- згодились дiти.
-Дякую за цiкавий урок, учнi.
-А вам за таку пiзнавальну тему. До наступного уроку!
Клени одягнулися в рум'янець. Вони стоять, задумавшись, на галявині, немов сумують про те, що прийшов листопад і скоро на їхніх кронах не залишиться жодного листка. Іноді тихенько скидають своє різьблене листя різнобарвні липи. Раптовий порив вітру безжально зриває осінню красу з сумних беріз.
Високо в небі вже давно дзвінко прокурликали журавлі. Вони вже ,певно, ніжаться у сонечку цілими зграями і скоро полетять далі на південь. Десь високо вгорі нещодавно перекликались дикі гуси. У рідних краях дуже холодно, і вони були вимушені відлетіти туди, де тепло. Тільки горобці, ще довго будуть літати навколо і дзвінко цвірінчати, тому що їм нікуди поспішати, як і нам...